ОШУКАНЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ошука́ти «обманути»
запозичення з польської мови;
п. oszukać «обманути» є похідним від szukać «шукати» і, можливо, являє собою кальку нвн. versuchen «випробувати, спокушати», утвореного від suchen «шукати»;
р. [ошу́ка́ть], бр. ашука́ць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обшука́ти
«тс.»
о́шу́к
«обман»
ошу́ка
«тс.»
ошука́нець
«обманщик»
ошука́нство
ошука́ч
«ошуканець»
ошукня́
«ошуканство, лестощі»
о́шуком
«обманом»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ашука́ць | білоруська |
| versuchen «випробувати, спокушати» | нововерхньонімецька |
| oszukać «обманути» | польська |
| ошу́ка́ть | російська |
| szukać «шукати» | ? |
| suchen «шукати» | ? |
шука́ти «намагатися знайти»
запозичене за польським посередництвом із нижньонімецької мови;
днн. sōkian «шукати» споріднене з франк. suocan, дфриз. sēka, дангл. sæcan, англ. seek, двн. suohhan (н. suchen), дісл. sø̄kja, гот. sōkjan, а також із дірл. saigim «розшукую», гр. ἡγεμών «керівник, вождь»;
сумнівне щодо фонетичної можливості запозичення з двн. suосhan (Фасмер IV 484; Mikkola PF 16, 207);
неприйнятні інші тлумачення: пов’язання з п. szluchtać «ходити туди й сюди» як словом слов’янського походження (Machek ESJČ 629), припущення про спорідненість зі звуконаслідувальним šu-, наявним у слові шум (Boryś 608–609), про експресивне праслов’янське походження слова без точніших пояснень (Holub–Lyer 474);
бр. шука́ць «шукати», п. szukać «тс.», ч. (розм.) šukati «метушитися», слц. [šukat’] «метушитися, шукати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вèшуканий
зашýкувати
«підшукувати»
о́бшук
обшу́ка
ошу-ка́ти
о́шук
ошу́ка
«омана»
ошука́нець
«шахрай»
ошука́нство
«омана»
по́шук
пошука́нка
«пошук»
пошуко́вий
пошу́кувати
ро́зшук
шýкане
шукáйка
шукáка
«нишпорка»
шукáльний
шукáльник
«шукач»
шукáльниця
шукáч
шуканèна
«пошуки»
шукати
(шукаючи)(1562)
шюкати
(1393)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| seek | англійська |
| шука́ць «шукати» | білоруська |
| sōkjan | готська |
| ἡγεμών «керівник, вождь» | грецька |
| sæcan | давньоанглійська |
| suohhan (н. suchen) | давньоверхньонімецька |
| suосhan | давньоверхньонімецька |
| saigim «розшукую» | давньоірландська |
| sø̄kja | давньоісландська |
| sōkian «шукати» | давньонижньонімецька |
| sēka | давньофризька |
| suchen | німецька |
| szluchtać «ходити туди й сюди» | польська |
| szukać «тс.» | польська |
| šukat' «метушитися, шукати» | словацька |
| шум | українська |
| suocan | франкська |
| šukati «метушитися» (розм.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України