ОНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

діалектні варіанти займенника вона́, воно́;

збереження в говорах цих форм без протетичного в, можливо, підтримується впливом західнослов’янських мов;

очевидно, результат злиття вказівних часток он і о;

р. [оно́] «от, адже», бр. [онё] «он», [онёо́] «тс.»;

очевидно, псл. [ono] «тільки», утворене з вказівного компонента о і частки -no, подібно до ino (‹ i + no) «тільки», укр. [іно] «тс.»;

бр. [оно́] (присл.) «тільки», п. [ono, jono, eno, jano] «тс.»;

псл. оnъ, ona, ono «той, та, те; він, вона, воно», що утворилися шляхом злиття синонімічних індоєвропейських часток *о- (пор. укр. отой, такий-о́, он-о́, онде-о́, ось-о́, їй відповідає лат. ев e-nim) i *-n- (пор. укр. ген);

споріднені з лит. anàs/ans «той, [він]», дінд. ав. ana- «цей», вірм. -n «той», гр. ἔνη (ἡμέρα) «на третій день, післязавтра», ἐκεĩνος/ κεĩνος/κηνος «той, отой» (утворено шляхом нанизування кількох вказівних займенників *ἐ-κε-ένος), хет. eni-, anni«той», двн. ëner, нвн. jener «тс.», пор. також лат. enim «саме, так» (з e-nim);

р. он, она́, оно́, о́ный «той», бр. ён, яна́, яно́, др. онъ «він, той», она «вона, та», оно «воно, те», п. ч. слц. on, ona, ono, вл. wón, wona, wono, нл. won, wona, wono «воно, он те», болг. он, она́, оно́, м. он, она, оно, схв. ȍн/ȏн, òна, òно, слн. òn, óna, óno/onȏ, стсл. онъ, она, оно;

паралельне до і́ноді і до [о́ногди] складне утворення із займенникового вказівного компонента оно (псл. on-) і займенникової частки -ді (псл. -dě);

р. [оноде] (?), [оноды́] «днями, недавно», [онады́], бр. [ана́дысь, ано́дысь, анада́сь] «тс.», слц. [voňádi], схв. ст. onadi;

результат аналогійного вирівнювання звукової форми займенників др. онъ, она, оно до форм непрямих відмінків его (јего), його, ему (јему), йому і т. д;

р. [ён, йина́, йено́], бр. ён, яна́, яно́;