ОКСИМОРОН — ЕТИМОЛОГІЯ
окси́моро́н «стилістичний засіб, що полягає у поєднанні протилежних за змістом понять»
запозичення з грецької мови;
гр.ὀξύμωρον «тс.», букв. «дотепно-безглузде», утворене з основ прикметниківὀξύς «гострий» і μωρός «безглуздий, дурний»;
р. оксюморо́н, бр. аксю́маран, п. oksymoron, ч. oxymóron, слц. oxymoron, болг. окси́морон, схв. оксѝморон, слн. oksimóron;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оксю́моро́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| аксю́маран | білоруська |
| окси́морон | болгарська |
| oksymoron | польська |
| оксюморо́н | російська |
| оксѝморон | сербохорватська |
| oxymoron | словацька |
| oksimóron | словенська |
| oxymóron | чеська |
| гр.ὀξύμωρον «тс.» | ? |
| прикметниківὀξύς «гострий» | ? |
| μωρός «безглуздий, дурний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України