НЕЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ним (ор. в. одн. займенника 3-ї ос.)
псл. nimь, njego, njemu, njejě, njeji, njejǫ як результат приєднання до форм jimь, jego і т. д. кінцевого n з прийменників *vъn, *kъn, *sъn (*sъn jimь › sъ njimь, *kъn jemu › kъ njemu і т. д.);
р. ним, него́, нему́, н¸м, ни́ми, них, не¸, ней, бр. ст. нимъ, него, др. нимь, него, нему, нихъ, неѣ, неи, нею, п. nim, niego, ч. ním, něho, слц. ním, neho, вл. nim, njeho, нл. njogo, болг. не́го (зн. в.), не́му, м. него (зн. в.), ним (дав. в. мн.), схв. њȗм, њèга, слн. njím, njȇga, стсл. нєго, нь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
не́ї
не́ю
ни́ми
них
ній
нім
ньо́го
ньо́му
ню
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
нимъ | білоруська |
него | білоруська |
не́го (зн. в.) | болгарська |
не́му | болгарська |
nim | верхньолужицька |
njeho | верхньолужицька |
нимь | давньоруська |
него | давньоруська |
нему | давньоруська |
нихъ | давньоруська |
неѣ | давньоруська |
неи | давньоруська |
нею | давньоруська |
него (зн. в.) | македонська |
ним (дав. в. мн.) | македонська |
njogo | нижньолужицька |
nim | польська |
niego | польська |
nimь | праслов’янська |
njego | праслов’янська |
njemu | праслов’янська |
njejě | праслов’янська |
njeji | праслов’янська |
*sъn jimь | праслов’янська |
*kъn jemu | праслов’янська |
*kъn | праслов’янська |
*sъn (*sъn jimь › sъ njimь, *kъn jemu › kъ njemu і т. д.) | праслов’янська |
njejǫ | праслов’янська |
jimь | праслов’янська |
jego | праслов’янська |
njejǫ | праслов’янська |
jimь | праслов’янська |
jego | праслов’янська |
*vъn | праслов’янська |
kъ njemu | праслов’янська |
njejǫ | праслов’янська |
jimь | праслов’янська |
jego | праслов’янська |
*vъn | праслов’янська |
ним | російська |
него́ | російська |
нему́ | російська |
нём | російська |
ни́ми | російська |
них | російська |
неё | російська |
ней | російська |
њȗм | сербохорватська |
њèга | сербохорватська |
ním | словацька |
neho | словацька |
njím | словенська |
njȇga | словенська |
нєго | старослов’янська |
нь | старослов’янська |
ním | чеська |
něho | чеська |
його́
псл. jego, jemu i т. д., форми непрямих відмінків вказівного (згодом особового) займенника *jь (*ja, *je) «той», збереженого в ролі кінцевого компонента займенників типу той (‹*tъ-jь), таки́й (‹*takъ-jь) і означених прикметникових форм типу бі́лий (‹*bělъ-jь);
споріднене з лит. jìs «він», jì «вона», лат. is, ea, id, гот. is, ita, дінд. ayám, iyám, idám «тс.»;
іє. *e-, ei-, і- «той, він»;
початкове н у формах ньо́го, ним, не́ю і под. походить із прийменників *ѵъn (в), *kъn (к), *sъn (з) і є результатом звукового перерозподілу прийменникових сполучень типу *sъn jego, *vъn jeji,*sъn jimь;
р. его́, бр. яго́, др. его, п. нл. jego, ч. слц. вл. jeho, болг. м. не́го, схв. њèга, слн. njéga, стсл. єгο;
Фонетичні та словотвірні варіанти
єго́
єму́
її́
їй
їм
їх
ї́хній
йому́
не́го
не́ї
не́ю
ним
ни́ми
них
ній
ньо́го
ньо́му
ню
ю
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
яго́ | білоруська |
не́го | болгарська |
jeho | верхньолужицька |
is | готська |
ita | готська |
ayám | давньоіндійська |
iyám | давньоіндійська |
idám «тс.» | давньоіндійська |
его | давньоруська |
*e- | індоєвропейська |
ei- | індоєвропейська |
і- «той, він» | індоєвропейська |
is | латинська |
ea | латинська |
id | латинська |
jìs «він» | литовська |
jì «вона» | литовська |
не́го | македонська |
jego | нижньолужицька |
jego | польська |
jego | праслов’янська |
*jь «той» (*ja, *je) | праслов’янська |
*tъ-jь (‹*tъ-jь) | праслов’янська |
*takъ-jь (‹*takъ-jь)(‹*bělъ-jь) | праслов’янська |
jemu | праслов’янська |
*ja | праслов’янська |
*je | праслов’янська |
*bělъ-jь | праслов’янська |
*ѵъn (в) | праслов’янська |
*vъn jeji | праслов’янська |
*sъn jimь | праслов’янська |
*kъn | праслов’янська |
*sъn jego | праслов’янська |
его́ | російська |
њèга | сербохорватська |
jeho | словацька |
njéga | словенська |
ѥгο | старослов’янська |
ньо́го | українська |
ним | українська |
не́ю | українська |
jeho | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України