НЕЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

ним (ор. в. одн. займенника 3-ї ос.)

псл. nimь, njego, njemu, njejě, njeji, njejǫ як результат приєднання до форм jimь, jego і т. д. кінцевого n з прийменників *vъn, *kъn, *sъn (*sъn jimь › sъ njimь, *kъn jemu › kъ njemu і т. д.);
р. ним, него́, нему́, н¸м, ни́ми, них, не¸, ней, бр. ст. нимъ, него, др. нимь, него, нему, нихъ, неѣ, неи, нею, п. nim, niego, ч. ním, něho, слц. ním, neho, вл. nim, njeho, нл. njogo, болг. не́го (зн. в.), не́му, м. него (зн. в.), ним (дав. в. мн.), схв. њȗм, њèга, слн. njím, njȇga, стсл. нєго, нь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

не́ї
не́ю
ни́ми
них
ній
нім
ньо́го
ньо́му
ню
Етимологічні відповідники

Слово Мова
нимъ білоруська
него білоруська
не́го (зн. в.) болгарська
не́му болгарська
nim верхньолужицька
njeho верхньолужицька
нимь давньоруська
него давньоруська
нему давньоруська
нихъ давньоруська
неѣ давньоруська
неи давньоруська
нею давньоруська
него (зн. в.) македонська
ним (дав. в. мн.) македонська
njogo нижньолужицька
nim польська
niego польська
nimь праслов’янська
njego праслов’янська
njemu праслов’янська
njejě праслов’янська
njeji праслов’янська
*sъn jimь праслов’янська
*kъn jemu праслов’янська
*kъn праслов’янська
*sъn (*sъn jimь › sъ njimь, *kъn jemu › kъ njemu і т. д.) праслов’янська
njejǫ праслов’янська
jimь праслов’янська
jego праслов’янська
njejǫ праслов’янська
jimь праслов’янська
jego праслов’янська
*vъn праслов’янська
kъ njemu праслов’янська
njejǫ праслов’янська
jimь праслов’янська
jego праслов’янська
*vъn праслов’янська
ним російська
него́ російська
нему́ російська
нём російська
ни́ми російська
них російська
неё російська
ней російська
њȗм сербохорватська
њèга сербохорватська
ním словацька
neho словацька
njím словенська
njȇga словенська
нєго старослов’янська
нь старослов’янська
ním чеська
něho чеська

його́

псл. jego, jemu i т. д., форми непрямих відмінків вказівного (згодом особового) займенника *jь (*ja, *je) «той», збереженого в ролі кінцевого компонента займенників типу той (‹*tъ-jь), таки́й (‹*takъ-jь) і означених прикметникових форм типу бі́лий (‹*bělъ-jь);
споріднене з лит. jìs «він», jì «вона», лат. is, ea, id, гот. is, ita, дінд. ayám, iyám, idám «тс.»;
іє. *e-, ei-, і- «той, він»;
початкове н у формах ньо́го, ним, не́ю і под. походить із прийменників *ѵъn (в), *kъn (к), *sъn (з) і є результатом звукового перерозподілу прийменникових сполучень типу *sъn jego, *vъn jeji,*sъn jimь;
р. его́, бр. яго́, др. его, п. нл. jego, ч. слц. вл. jeho, болг. м. не́го, схв. њèга, слн. njéga, стсл. єгο;
Фонетичні та словотвірні варіанти

єго́
єму́
її́
їй
їм
їх
ї́хній
йому́
не́го
не́ї
не́ю
ним
ни́ми
них
ній
ньо́го
ньо́му
ню
ю
Етимологічні відповідники

Слово Мова
яго́ білоруська
не́го болгарська
jeho верхньолужицька
is готська
ita готська
ayám давньоіндійська
iyám давньоіндійська
idám «тс.» давньоіндійська
его давньоруська
*e- індоєвропейська
ei- індоєвропейська
і- «той, він» індоєвропейська
is латинська
ea латинська
id латинська
jìs «він» литовська
«вона» литовська
не́го македонська
jego нижньолужицька
jego польська
jego праслов’янська
*jь «той» (*ja, *je) праслов’янська
*tъ-jь (‹*tъ-jь) праслов’янська
*takъ-jь (‹*takъ-jь)(‹*bělъ-jь) праслов’янська
jemu праслов’янська
*ja праслов’янська
*je праслов’янська
*bělъ-jь праслов’янська
*ѵъn (в) праслов’янська
*vъn jeji праслов’янська
*sъn jimь праслов’янська
*kъn праслов’янська
*sъn jego праслов’янська
его́ російська
њèга сербохорватська
jeho словацька
njéga словенська
ѥгο старослов’янська
ньо́го українська
ним українська
не́ю українська
jeho чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України