НАЗАР — ЕТИМОЛОГІЯ
Наза́р (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янське, грецьке (гр. Ναζάριος) і латинське (лат. Nazarius) посередництво запозичено з гебрайської мови, в якій власне ім’я Nāzar походить від форми nāzar «він присвятив себе Богові»;
р. бр. Наза́р, др. Назарии, болг. Наза́ри, Наза́р, цсл. Назарии;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Наза́р | білоруська |
Наза́ри | болгарська |
Наза́р | болгарська |
nāzar «він присвятив себе Богові» | гебрайська |
Nāzar | гебрайська |
Nāzar | гебрайська |
Ναζάριος | грецька |
Ναζάριος | грецька |
Назарии | давньоруська |
Nazarius | латинська |
Nazarius | латинська |
Наза́р | російська |
Назарии | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України