МУРА — ЕТИМОЛОГІЯ

ЗМІСТ

Марі́я (жіноче ім’я)

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Μαρία ‹ Μαριάμ походить від арам. Maryam, спорідненого з гебр. Miryam;
р. болг. Мари́я, бр. Мары́я, др. Мария, п. Maria, Marja, ч. Marie, слц. Mária, вл. нл. Marija, полаб. Morája, м. Мариjа, схв. Мàриjа, слн. Marija, стсл. Марига;
Фонетичні та словотвірні варіанти

М «владушаа, или г(оспо)жа ... поднесенаа, аб(о) горкости море, або мѵрра» (а)рі́я или Мариа́м (1627)
Маню́ня
Маню́ра
Маню́ся
Маню́та
Ма́ня
Маня́ша
Ма́р'я
Мара́ня
Маричка
Мари́ша
Марі́йка
Марі́ка
Марі́чка
Марі́я (1401)
Ма́рка
Мару́на
Марунджа́
Ма́ру́ня
Маруси́на
Мару́ся
Мару́шка
Маря
Ма́ся
Ма́ша
Му́нька
Му́ра
Му́ся
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Maryam арамейська
Мары́я білоруська
Мари́я болгарська
Marija верхньолужицька
Miryam гебрайська
Μαρία грецька
Мария давньоруська
Мариjа македонська
Marija нижньолужицька
Morája полабська
Maria польська
Мари́я російська
Мàриjа сербохорватська
Mária словацька
Marija словенська
Мари старослов’янська
Marie чеська

мур «кам’яна або цегляна стіна; огорожа; [кам’яний будинок Ж; опалювальні споруди в хаті (піч, грубка, плита) Корз]»

свн. mūre походить від лат. mūrus (‹*moiros) «стіна», пов’язаного з moenia (‹*moini-) «вал; бастіон; больверк» і спорідненого з дангл. mœre «межа; область»;
через посередництво польської мови запозичено з середньоверхньонімецької;
р. [мур] «кам’яна стіна», бр. мур, п. ч. mur, слц. múr, вл. нл. murja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

замуро́вувати «закладати» (напр., стіну)
мора́вка «мурована будівля»
моур «кам’яна огорожа» (148!)
мура́вщик «муляр»
мура́ль «тс.»
мури́вля «кам’яна або цегляна робота»
муривщик «муляр»
му́рик «ластівка, що ліпить гніздо на стіні»
мури́на «залишок від кам’яної споруди»
мурі́вка «тс.»
мурівчик
мурі́вщик
му́рни́к «тс.»
муро́ванець «бруківка»
мурова́ниця «кам’яний будинок»
мурова́нка «мурована криниця; шосе; процес мурування»
мурува́ти
обмурі́вка «обмазування глиною, обкладання вогнетривким матеріалом»
ому́рати «обмурувати»
передму́рря «огорожа; оплот»
пі́дмур «фундамент, основа будови»
підму́р'я «тс.»
підмурі́вок
підмуро́вка
пі́дму́рок
примуро́вувати
при́мурок «карниз (у грубки); кам’яна прибудова»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мур білоруська
murja верхньолужицька
mœre «межа; область» давньоанглійська
mūrus «стіна» (‹*moiros) латинська
murja нижньолужицька
mur польська
мур «кам’яна стіна» російська
mūre середньоверхньнімецька
múr словацька
mur чеська

мури «ожина звичайна, Rubus caesius L.» (бот.)

запозичення з східнороманських мов;
молд. му́рь, рум. múră, як і фр. mûre, іт. mora, походять від лат. mōrum «тс.», пов’язаного a mōrus «шовковиця»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mora італійська
mōrum «тс.» латинська
му́рь молдавська
múră румунська
mûre французька
mōrus «шовковиця» ?

му́рий «темно-сірий або сіро-бурий в плямах (про масть); брунатний, з ластовинням (про обличчя); [брудно-сірий, чорно-коричневий ЖК [морани́стий] «темно-смугастий, пістрявий»

зіставлялося також (Фасмер III 15; Machek ESJČ 377) з гр. ἀμαυρός «темний, туманний»;
псл. murъ «темний», можливо, пов’язане з mur- «брудне болото» (Būga RR I 468–469);
р. [му́рый] «бурий, чорно-коричневий або жовтувато-сірий; смугастий», сму́рый «темно-сірий, темно-бурий», ч. [moura] «темно-смугаста корова», mourovatý «смугасто-темно-сірий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мурани́стий «тс. Ж; брудний О»
мурко́
муро́вастий «чорно-коричневий, чорно-червоний»
му́ря «темно-смугастий бик»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ἀμαυρός «темний, туманний» грецька
murъ «темний» праслов’янська
му́рый «бурий, чорно-коричневий або жовтувато-сірий; смугастий» російська
сму́рый «темно-сірий, темно-бурий» українська
moura «темно-смугаста корова»«смугасто-темно-сірий» чеська
mourovatý «темно-смугаста корова»«смугасто-темно-сірий» чеська
mur- «брудне болото» ?

моріжни́к «гіпн, Hypnum L.» (бот.)

назви, пов’язані з морі́г, оскільки ці рослини, переважно невисокі, густі і яскравозелені, здебільшого утворюють моріг;
р. [муро́г] «спориш»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

моріг
моріжка
моріжничо́к «стокротки, Bellis perennis L.»
моріжок «тс.»
морожо́к «спориш, Polygonum aviculare L.»
мур «тс.»
муро́г
Етимологічні відповідники

Слово Мова
муро́г «спориш» російська
морі́г ?

мура́ва́ «моріг, молода трава; [мох МСБГ]»

псл. murava, можливо, пов’язане з укр. морі́г, [мурі́г], р. [мур] «лучна трава»;
споріднене з лит. mauraĩ «ряска, зелень», mùrti «розмочуватися», лтс. maũr «мурава, газон»;
р. бр. мурава́, др. мурава, п. murawa, болг. мора́ва, [мура́ва], схв. мỳрава (бот.) «скорзонера, Scorzonera», слн. murava «низька, м’яка трава»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мура́вистий «покритий муравою»
муравни́к «тс.»
мурови́на «мурава»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мурава́ білоруська
мора́ва болгарська
мурава давньоруська
maũr «мурава, газон» латиська
mauraĩ «ряска, зелень» литовська
murawa польська
murava праслов’янська
мур «лучна трава» російська
мурава́ російська
мỳрава «скорзонера, Scorzonera» (бот.) сербохорватська
murava «низька, м’яка трава» словенська
морі́г українська
мура́ва українська
мурі́г ?
mùrti «розмочуватися» ?

му́рати «обмазувати, марати»

очевидно, пов’язане з му́рий «темно-сірий або сіробурий в плямах» (див.);
нл. muris «мутити, каламутити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заму́ранець «замазура»
ому́рати «обмазати, обмарати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
muris «мутити, каламутити» нижньолужицька
му́рий «темно-сірий або сіробурий в плямах» ?

му́ргий «нечистої брудної масті; темно-коричневий; чорно-сірий; чорножовтий»

зазнало часткового змішування з мурий;
очевидно, віддалено споріднене з псл. morǫgъ, укр. муру́гий;
зіставляється з лат. amurca (amurga) «темна рідина, що витікає при видавлюванні оливкової олії» (Преобр. І 570; Младенов 308);
молд. мург «гнідий», рум. murg «темно-гнідий», як і алб. murk «тс.», етимологічно неясне;
запозичення із східнороманських мов;
п. [murgaty] «з чорною головою» (про тварину), murga «віл з темною головою і шиєю», ч murgastý «смугастий», болг. м. му́рг(ав) «смуглявий», схв. мўргаст «оливкового кольору»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

му́рґа «чорний віл Ж; кличка вівці Доп. УжДУ IV»
мурга́вий
мургани́стий «перістий, з темними смугами»
мурґа́ня
мурга́стий
мурга́тий
мурґа́тий
мурґа́ша (клички овець)
мургі́й «віл майже чорної масті»
мургу́рий «ТС.»
мурґу́ца (кличка чорної корови)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
murk «тс.» албанська
му́рг «смуглявий» (ав) болгарська
amurca «темна рідина, що витікає при видавлюванні оливкової олії» (amurga)(Преобр. І 570; Младенов 308) латинська
му́рг «смуглявий» (ав) македонська
мург «гнідий» молдавська
murgaty «з чорною головою»«віл з темною головою і шиєю» (про тварину), murga польська
morǫgъ праслов’янська
murg «темно-гнідий» румунська
м «оливкового кольору» сербохорватська
муру́гий українська
ч murgastý «смугастий» українська
мурий ?

муре́ша «чорна вівця з білими цятками коло очей ВеНЗн; вівця, що біля очей має жовті плямки О»

очевидно, похідне утворення від му́рий «темно-сірий (в плямах), смуглявий; [брудно-сірий; чорно-коричневий]», оформлене за зразком запозиченого [вакле́ша] «вівця чорна, коло очей біла»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

муреши́ста (прикм.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
му́рий «темно-сірий (в плямах), смуглявий; [брудно-сірий; чорно-коричневий]» ?
вакле́ша «вівця чорна, коло очей біла» ?

му́рзати «бруднити (обличчя, руки)»

не зовсім ясне;
зіставлялося з му́рий, муру́гий (Brückner 348);
менш імовірний зв’язок з мурза́ «татарський князь; феодал» (переносно «той, хто має темне обличчя» – Преобр. І 569), як і з п. murzyn (вимовляється мужин) «мавр, негр» (Меркулова Этимология 1968, 80);
р. [му́рза́] «бруднуля», бр. му́рзаць «бруднити», п. murzać «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заму́рза «замазура»
марузатий «тс.»
му́рза «повидло; страва з фруктів»
му́рза́
мурза́к «порода бичків, що водяться на дні лиману в мулі»
мурза́тий «брудний, з брудним обличчям»
эамурзя́ка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
му́рзаць «бруднити» білоруська
murzyn «мавр, негр» (вимовляється мужин)(Меркулова Этимология 1968, 80) польська
murzać «тс.» польська
му́рий ?
муру́гий ?
мурза́ «татарський князь; феодал» (переносно «той, хто має темне обличчя» -- Преобр. І 569) ?
му́рза́ ?

мури́на «невелике болітце, що залишається після повені»

припускається дальший зв’язок з мул, ми́ти (Фасмер III 10–11);
споріднене з лит. máuras «бруд», mùras «мокра земля», mùrti, mùrstu «мокнути», лтс. murît «забруднювати», дангл. снн. дфриз. mōr «болото», нвн. Moor, англ. moor «тс.», іє. *mor-;
псл. murъ, очевидно, пов’язане з murava «мурава»;
р. [мур] «пліснява», [мурли́на] «озеро коло болота», ч. mour «сажа, кіптява», слц. múr «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
moor «тс.» англійська
mōr «болото» давньоанглійська
mōr «болото» давньофризька
murît «забруднювати» латиська
máuras «бруд» литовська
Moor нововерхньонімецька
murъ праслов’янська
мур «пліснява» російська
mōr «болото» середньонижньонімецька
múr «тс.» словацька
мурли́на «озеро коло болота» українська
mour «сажа, кіптява» чеська
мул ?
ми́ти ?
mùras «мокра земля» ?
mùrti ?
mùrstu «мокнути» ?
*mor- ?
murava «мурава» ?

мурівка «ластівка міська, Delichon» (орн.)

похідне утворення від мур;
назва зумовлена місцем гніздування птаха;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мур ?

муру́гий «рудий або темно-сірий з темними смугами; [нечиcтого, брудного кольору; темно-коричневий; чорно-сірий; чорно-жовтий Ж]»

зіставляється також з [му́ргий] (Преобр. І 570), з р. марать (Фасмер III 14);
очевидно, пов’язане з му́рий;
р. муру́гий «темно-бурий або рудо-бурий», [мору́гий] «брудно-сірий» (про кота), п. morągi «смугастий», слн. maróga «пляма», смуга»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мору́гий «рудий або темно-cірий з темними смугами»
муру́га «віл сіро-білої масті з вузькими темними смугами»
муругова́тий «бурий з темними смугами; тигровий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
morągi «смугастий» польська
марать російська
муру́гий «темно-бурий або рудо-бурий» російська
maróga «пляма» словенська
мору́гий «брудно-сірий» (про кота) українська
смуга» українська
му́ргий ?
му́рий ?

омура «мукор, Мucor (Mich.) Link (Aethalium septicum Fr., Fuligo septica Gmel.)» (у сполученні [омура гнилявка] (бот.)

неясне;
може бути пов’язане з [мурава́] «мурашня» (пор. іншу назву мукора [муравіне масло]) або з [ому́рати] «замазати, забруднити», [му́рати] «обмазувати, бруднити» чи з [мури́на] «невелике болітце, що залишається після повені», р. [мур] «пліснява», ч. mour «сажа, кіптява»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мур «пліснява» російська
mour «сажа, кіптява» чеська
мурава́ «мурашня» (пор. іншу назву мукора [муравіне масло]) ?
ому́рати «замазати, забруднити» ?
му́рати «обмазувати, бруднити» ?
мури́на «невелике болітце, що залишається після повені» ?

сму́рий «мутний; хмурий»

псл. smur- (smor-) «темний; хмурий», пов’язане з [xmur-] «хмурий; похмурий», можливо, також з murъ «темний», до якого зводиться, зокрема, укр. му́рий «темно-сірий або сіро-бурий в плямах (про масть); брунатний, з ластовинням (про обличчя); [брудно-сірий, чорно-коричневий]»;
позаслов’янські зв’язки остаточно не встановлені;
зіставляється з дісл. meyrr (myrr) «хмурий; в’ялий; пухкий», гр. ἀμαυρός (μαυ̃ρος / μαυρός) «темний, туманний» (Machek ESJČ 377; Mikl. EW 311; Prellwitz 31; Zupitza BB 25, 101; Pokorny 701);
реконструюється також іє. *smour- (Skok III 360);
р. сму́рый «темно-сірий, темно-бурий; похмурий», п. (каш.) [smura] «туман», [smyra] «тс.», ч. pošmournó «хмарний; похмурий, насуплений», слц. pošmúrny «тс.», болг. заст. смурте́н «похмурий, насуплений», смуртя́ се «наморщую лоба», м. смуртен «похмурий», смурти се «нахмуриться», схв. су̏мōран «похмурий, хмурий», на̀суморити се «захмарюватися», слн. [nasamoriti se] «похмуро дивитися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

смури́га «відлюдник»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
смурте́н «похмурий, насуплений» болгарська
ἀμαυρός «темний, туманний» (μαυ̃ρος / μαυρός)(Machek ESJČ 377; Mikl. EW 311; Prellwitz 31; Zupitza BB 25, 101; Pokorny 701) грецька
meyrr «хмурий; в’ялий; пухкий» (myrr) давньоісландська
*smour- індоєвропейська
смуртен «похмурий» македонська
smura «туман» (каш.) польська
smur- «темний; хмурий» (smor-) праслов’янська
сму́рый «темно-сірий, темно-бурий; похмурий» російська
мōран «похмурий, хмурий» сербохорватська
pošmúrny «тс.» словацька
nasamoriti se «похмуро дивитися» словенська
му́рий «темно-сірий або сіро-бурий в плямах (про масть); брунатний, з ластовинням (про обличчя); [брудно-сірий, чорно-коричневий]» українська
smyra «тс.» українська
смуртя́ се «наморщую лоба» українська
смурти се «нахмуриться» українська
на̀суморити се «захмарюватися» українська
pošmournó «хмарний; похмурий, насуплений» чеська
xmur- «хмурий; похмурий» ?
murъ «темний» ?
смурте́н «похмурий, насуплений» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України