МОСТ — ЕТИМОЛОГІЯ

міст «споруда для переходу чи переїзду через річку, залізницю; [дерев’яна підлога]»

псл. mostъ «міст; шматки дерева, дрібні гілки, накидані на болото чи грузьку землю для зручності переходу», пов’язане з mesti, metati «кидати»;
зіставлення з двн. mast «жердина, щогла, палиця», нім. Mast «стовп; щогла» (Holub–Kop. 230; Stender-Petersen ZfSlPh 13, 258; Meringer IF 21, 303) або з лат. mālus «щогла, колода, брус» (Kiparsky GLG 47; Fick BB 29, 235) позбавлені ґрунту;
р. бр. болг. м. мост, др. мостъ «міст; гребля; бруківка», п. ч. слц. most, вл. нл. слц. most, полаб. möst, схв. мȏст, стсл. мостъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

замосто́вий «який знаходиться за мостом»
місни́ця «дошка на дні воза; дошка в підлозі»
містни́ця «дошка в підлозі, мості»
місто́к «маленький міст; [середня частина човна]»
мости́льник
мости́на «одна з дошок підлоги, мосту; [підлога] Ж»
мости́нці «дошки, покладені на човни для складання порома»
мости́ти «настилати міст, підлогу, брук; класти, розміщати; влаштовувати гніздо»
мости́ще «місце, де був міст»
мостни́ця «товста дошка, мостина»
мостова́ «брук»
мостове́ «податок за проїзд через міст»
мостови́й «людина, що збирає мито за проїзд через міст»
мостови́к
мостови́на «дошка в мості, підлозі, міст Ж»
мостовни́чий «наглядач мостів»
передмо́стє «передмостове укріплення; плацдарм»
передмості́в'я «місце перед мостом»
передмостови́й
підмо́стка «примостка; підставка»
підмо́стки
пі́дмо́сток
підмо́стя
по́мі́ст «підмостки; настил; [підлога; дошка; обапіл, мостина Нед]»
помі́стни́ця «дошка на дні воза; дошка у підлозі; мостина»
помо́сти́на «дошка на дні воза; кладка; дошка в підлозі, підлога Нед»
по́мосток «ТС.»
при́міст «тротуар; причал для порома; [лавочка біля стінки Нед]»
при́містка «підвищення, прибудоване до стіни; нари, стіл; [східець біля печі; підмостки; тимчасовий стіл; лавочка]»
при́містки «підмостки»
при́мостка «прилагоджена для чогось лавочка; підмостки; настил»
при́мость «підмостки»
промост «гать»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мост білоруська
мост болгарська
most верхньолужицька
mast «жердина, щогла, палиця» давньоверхньонімецька
мостъ «міст; гребля; бруківка» давньоруська
mālus «щогла, колода, брус» латинська
мост македонська
most нижньолужицька
Mast «стовп; щогла» німецька
möst полабська
most польська
mostъ «міст; шматки дерева, дрібні гілки, накидані на болото чи грузьку землю для зручності переходу» праслов’янська
мост російська
мȏст сербохорватська
most словацька
most словацька
мостъ старослов’янська
most чеська
metati «кидати» ?

муст «свіжий сік; молоде вино; [квас МСБГ]»

псл. mъstъ;
запозичено з латинської мови, в сучасній формі, можливо, через нижньонімецьку (нн. most, must);
лат. mustum «виноградне сусло, молоде вино» пов’язане з mustus «молодий, свіжий, новий» (від * mustos «вологий»), далі з muscus «мох», спорідненим з псл. mъхъ, укр. мох;
р. муст, мост, бр. муст, др. мъстъ, мьстъ, п. moszcz (muszcz) «молоде вино; фруктовий або овочевий сік; сусло», ч. нл. mošt, слц. mušt, mošt, вл. móšt, болг. мъст, м. [мост], схв. муст, слн. mòšt, стсл. мъстъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мощ «виноградний сік; молоде вино»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
муст білоруська
мъст болгарська
móšt верхньолужицька
мъстъ давньоруська
mustum «виноградне сусло, молоде вино» латинська
мост македонська
mošt нижньолужицька
moszcz «молоде вино; фруктовий або овочевий сік; сусло» (muszcz) польська
mъхъ праслов’янська
муст російська
м сербохорватська
mušt словацька
mošt словацька
mòšt словенська
мох українська
мост українська
мьстъ українська
mošt чеська
mъstъ ?
mustus «молодий, свіжий, новий» (від * mustos «вологий») ?
muscus «мох» ?
мъстъ «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України