МГА — ЕТИМОЛОГІЯ
мжи́ти «мрячити»
псл. mьžiti ‹ *mĭgῑtῑ «мрячити, затягати хмарами; жмурити (стягати повіки)», пов’язане з *mьgla «туман, хмара»;
споріднене з дінд. mih- «туман; дощ», гол. [miggelen] «мжичити», дісл. mugga «мжичка»;
первісне значення – «затягати (хмарами, туманом)», пов’язане з іє. *megh-/mogh- «тягти»;
зв’язок з дінд. mēhati «мочиться», дісл. miga «мочитися», вірм. mizem «тс.» (Фасмер II 617) може бути лише опосередкованим;
р. [мжить] «мжичити; мружитися», [мга] «мокрий сніг з дощем», бр. імжэ́ць «мжичити», п. mżyć (mżeć) «мрячити; [мружити (очі)]», ч. mžíti «тc.; повзти (про туман)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
имжа́ти
імжа́ Ник
імжи́ти
мги́чка
«мжичка, дрібний дощ»
мгун
«мряка»
мжа
«мжичка»
мжа́ця
мжи́чити
мжи́чка
мжі́ти
миги́чити
«тс.»
миги́чка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| імжэ́ць «мжичити» | білоруська |
| mizem «тс.» | вірменська |
| miggelen «мжичити» | голландська |
| mih- «туман; дощ» | давньоіндійська |
| mēhati «мочиться» | давньоіндійська |
| *megh-/mogh- «тягти» | індоєвропейська |
| mżyć «мрячити; [мружити (очі)]» (mżeć) | польська |
| mьžiti ‹ *mĭgῑtῑ «мрячити, затягати хмарами; жмурити (стягати повіки)» | праслов’янська |
| мжить «мжичити; мружитися» | російська |
| мга «мокрий сніг з дощем» | українська |
| mžíti «тc.; повзти (про туман)» | чеська |
| *mьgla «туман, хмара» | ? |
| mugga «мжичка» | ? |
| miga «мочитися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України