ЛІЗА — ЕТИМОЛОГІЯ
Єлизаве́та
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. ᾿Ελισάβετ походить від гебр. ᾿Elīšeba’букв. «Бог – моя клятва; богом я присягаюсь»;
р. Елизаве́та, бр. Лізаве́та, др. Елисавеөь, п. Elżbieta, ч. Alžběta, слц. Alžbeta, болг. Елисавета, слн. Elizabeta, стсл. Єлисαветь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Елиса́веөъ
(1627)
Лизаве́та
Лисаве́та
Лисове́та
Лі́за
Ялисове́та
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Лізаве́та | білоруська |
| Елисавета | болгарська |
| 'Ελισάβετ | грецька |
| Елисавеөь | давньоруська |
| Elżbieta | польська |
| Елизаве́та | російська |
| Alžbeta | словацька |
| Elizabeta | словенська |
| Єлисαветь | старослов’янська |
| Alžběta | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України