ЛІДА — ЕТИМОЛОГІЯ
Лі́дія (жіноче ім’я)
запозичення з грецької мови;
гр. Λυδία утворене на основі прикметника Λύδιος «лідійський» (букв. «лідійка, уродженка Лідії, місцевості в Малій Азії»);
р. болг. Ли́дия, бр. Лі́дзія, ч. Lydie, слц. Lýdia, м. Лидиjа, схв. Лидиjа, слн. Lidija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Лі́да
Лѵда
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Лі́дзія | білоруська |
| Ли́дия | болгарська |
| Λυδία «лідійський» (букв. «лідійка, уродженка Лідії, місцевості в Малій Азії») | грецька |
| Λύδιος | грецька |
| Лидиjа | македонська |
| Лидиjа | сербохорватська |
| Lýdia | словацька |
| Lidija | словенська |
| Lydie | чеська |
| Ли́дия | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України