ЛУК'ЯНА — ЕТИМОЛОГІЯ
Лук'ян
через посередництво грецької мови (гр. Λουκιανός) запозичене з латинської;
лат. Lucianus «син Луки; який стосується Луки» є похідним від чоловічого імені Lucas «Лука»;
р. Лукья́н, бр. Лук’я́н, п. Lucjan, ч. слц. Lucián, болг. Лукия́н, м. Лукијан, схв. Лy̏киjāн, Лукùјāн, слн. Lukijan, стсл. Лоукиганъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Лукіанъ
«чуденъ»
(1627)
Лукія́н
Лукьянъ
(1385)
Лу́цька
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Лук'я́н | білоруська |
| Лукия́н | болгарська |
| Λουκιανός | грецька |
| Lucianus «син Луки; який стосується Луки» | латинська |
| Lucas «Лука» | латинська |
| Лукијан | македонська |
| Lucjan | польська |
| Лукья́н | російська |
| Лy̏киjāн | сербохорватська |
| Лукùјāн | сербохорватська |
| Lucián | словацька |
| Lukijan | словенська |
| Лоукиганъ | старослов’янська |
| Lucián | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України