ЛОМИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ло́мус «богатир, силач»
похідні утворення від ломи́ти;
очевидно, в основі нової семантики лежить значення «здатність ламати»;
р. [лом] «сильна, здорова людина, здатна багато і довго працювати», [ломани́к] «силач», [ломи́на] «велика, сильна людина», [ломови́к] «тс.», [ломова́тый] «крупний, жорсткий, грубий» (про сіно), [ломови́тый] «сильний, здоровий, витривалий в роботі», [ломово́й] «міцний, здоровий» (про людину);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ломова́тий
«величезний»
ломови́тий
«дивовижно великий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лом «сильна, здорова людина, здатна багато і довго працювати» | російська |
| ломани́к «силач» | російська |
| ломи́на «велика, сильна людина» | російська |
| ломови́к «тс.» | російська |
| ломова́тый «крупний, жорсткий, грубий» (про сіно) | російська |
| ломови́тый «сильний, здоровий, витривалий в роботі» | російська |
| ломово́й «міцний, здоровий» (про людину) | російська |
| ломи́ти | українська |
ломи́ніс «ясенець білий, Dictamnus albus L.; рутвиця орликолиста, Thalictrum aquilegifolium L. Mak; ластовень лікарський, Vincetoxicum officinale Moench. Ж» (бот.)
складне утворення з оcнови дієслова ломи́ти і іменника ніс;
мотивація назв неясна;
можливо, вони виникли шляхом перенесення назви ломи́ніс «Clematis» на ясенець, рутвицю і ластовень на основі деяких спільних ознак рослин (отруйність ломиносу і ластівця, рутвиці, ясенця; неприємний запах, подразлива дія рослин тощо);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ломини
«ясенець білий»
ломоніс
«ластовень лікарський»
ломоно́с
«тс. Ж; ясенець білий Mak»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ломи́ти | українська |
| ніс | українська |
| ломи́ніс «Clematis» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України