ЛЕОН — ЕТИМОЛОГІЯ
Лео́н
через церковнослов’янське посередництво запозичено у давньоруську мову з грецької;
гр. Λέων походить від іменника λέων «лев»;
р. Лео́н, Лео́нт, бр. Ляво́н, др. Леонъ, Левонъ, п. слц. Leon, ч. Leo, Leon, слц. Leo, León, болг. Лео́н, стсл. Леоньтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Лево́н
Лео́нт
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Ляво́н | білоруська |
| Лео́н | болгарська |
| Λέων «лев» | грецька |
| λέων | грецька |
| Леонъ | давньоруська |
| Левонъ | давньоруська |
| Leon | польська |
| Лео́н | російська |
| Лео́нт | російська |
| Leon | словацька |
| Leo | словацька |
| León | словацька |
| León | словацька |
| Леоньтъ | старослов’янська |
| Leo | чеська |
| Leo | чеська |
| Leo | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України