ЛЕМЕХА — ЕТИМОЛОГІЯ

лемі́шка «страва з густо запареного борошна»

неясне;
пов’язується з лемі́ш «рало» (Brückner 294; KZ 48, 201) через схожість грудочок тіста і зораної землі (спочатку лемішкою могла називатися земля, зорана за допомогою лемеша);
припускався зв’язок з лама́ти (Фасмер II 481);
висувалась гіпотеза про запозичення з фінно-угорських мов (пор. фін. liemi «бульйон, суп», вепське l’emuz, уг. lé «соус, підлива, юшка, сік», манс. lǟхm «суп, юшка», мар. lem «тс.» (Kalima 152; Uotila FUF 26, 163 і далі), хоча в такому випадку чекалося б *lēm-, до того ж географічне поширення слова в слов’янських мовах незвичне для фінно-угорських запозичень;
форма leměcha виводилася з *lе «тільки, лише» + měxa «мішати» (Machek LF 52, 110 – 111);
висувалася також гіпотеза про походження з нвн. *Leimmus «густий відвар (вівса тощо)» (Karłowicz 340; Matzenauer LF 9, 200), хоча німецьке слово не засвідчене;
р. [леме́шка] «лемішка», бр. ляме́шка, [леме́ха], п. [lemieszka, lemięszka, lemiszka, lemiecha, lemięcha] «тс.» (з бр. і укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

леме́ха «лемішка; флегматик»
лемехува́тий «неповороткий, млявий, флегматичний»
леме́шик «земля з глинистим ґрунтом»
леміщаний (з лемішки)
розлемі́шений «грузлий, розмоклий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ляме́шка білоруська
леме́ха білоруська
l'emuz вепська
l'emuz вепська
l'emuz вепська
l'emuz вепська
lǟхm мансійська
lǟхm мансійська
lem марійська
lem марійська
*Leimmus «густий відвар (вівса тощо)» нововерхньонімецька
lemieszka «тс.»бр. і укр.) польська
lemięszka «тс.»бр. і укр.) польська
lemiszka «тс.»бр. і укр.) польська
lemiecha «тс.»бр. і укр.) польська
lemięcha «тс.»бр. і укр.) польська
*lēm- праслов’янська
leměcha праслов’янська
měxa «мішати» праслов’янська
*lе «тільки, лише» праслов’янська
леме́шка «лемішка» російська
угорська
угорська
угорська
лемі́ш «рало» українська
лама́ти українська
liemi фінська
liemi фінська
liemi фінська
liemi фінська
liemi фінська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України