ЛЕВОН — ЕТИМОЛОГІЯ
Лео́н
через церковнослов’янське посередництво запозичено у давньоруську мову з грецької;
гр. Λέων походить від іменника λέων «лев»;
р. Лео́н, Лео́нт, бр. Ляво́н, др. Леонъ, Левонъ, п. слц. Leon, ч. Leo, Leon, слц. Leo, León, болг. Лео́н, стсл. Леоньтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Лево́н
Лео́нт
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Ляво́н | білоруська |
Лео́н | болгарська |
Λέων «лев» | грецька |
λέων | грецька |
Леонъ | давньоруська |
Левонъ | давньоруська |
Leon | польська |
Лео́н | російська |
Лео́нт | російська |
Leon | словацька |
Leo | словацька |
León | словацька |
León | словацька |
Леоньтъ | старослов’янська |
Leo | чеська |
Leo | чеська |
Leo | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України