ЛАУТА — ЕТИМОЛОГІЯ
лаву́ти «лютня; струнний інструмент; скрипка»
запозичення з молдавської або румунської мови;
молд. лэу́тэ «лютня», рум. lӑútӑ «тс.» через посередництво турецької або новогрецької мови (тур. lâvta, нгр. λα(γ)оũτο «тс.», пор. також алб. Lahúlë, нім. Láute «тс.») запозичено з арабської;
ар. al-ʽūd «тс.» складається з артикля al i іменника ʽūd «дерево»;
болг. ла́ута «музичний інструмент, схожий на гітару», схв. лѐут «музичний інструмент, подібний до тамбура»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lahútë | албанська |
| al-ʽūd «тс.» | арабська |
| ʽūd «дерево» | арабська |
| al | арабська |
| ла́ута «музичний інструмент, схожий на гітару» | болгарська |
| лэу́тэ «лютня» | молдавська |
| Láute «тс.» | німецька |
| λα(γ)оũτο «тс.» | новогрецька |
| lӑútӑ «тс.» | румунська |
| лѐут «музичний інструмент, подібний до тамбура» | сербохорватська |
| lâvta | турецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України