КІРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
кір «дитяча заразна хвороба, що супроводиться висипом»
псл. korь, пов’язане з kora, укр. кора́ (оскільки шкіра хворої дитини лущиться);
споріднене з лит. karaĩ (мн.) «кір; вітрянка; червоно-сині плямки на тілі при тифі»;
сумнівні пов’язання (Petersson AfSIPh 36, 153154) з гр. κόρις «блощиця», дінд. karaṭaḥ «темно-червоний» при реконструкції іє. *kor- «щось червоне»;
р. корь «кір», др. корь «кора», п. kur «краснуха; (заст.) кір», [kor] «скарлатина», [kór, chór] «кір» (з укр.?);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| κόρις «блощиця» | грецька |
| karaṭaḥ «темно-червоний» | давньоіндійська |
| корь «кора» | давньоруська |
| *kor- «щось червоне» | індоєвропейська |
| karaĩ «кір; вітрянка; червоно-сині плямки на тілі при тифі» (мн.) | литовська |
| kur «краснуха; (заст.) кір» | польська |
| kor «скарлатина» | польська |
| kór «кір» (з укр.?) | польська |
| chór «кір» (з укр.?) | польська |
| korь | праслов’янська |
| корь «кір» | російська |
| кора́ (оскільки шкіра хворої дитини лущиться) | українська |
кір «прізвисько цигана (=злодій)»
неясне;
п. [kirr] «вигук при зустрічі цигана; (знев.) циган» (з укр.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kirr «вигук при зустрічі цигана; (знев.) циган» (з укр.) | польська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України