КРИЛОС — ЕТИМОЛОГІЯ
кри́ла́с «підвищене місце у церкві для хору»
через старослов’янську мову запозичене в давньоруську з середньогрецької;
сгр. κληρος «жереб; те, що дісталося за жеребом, частка, спадщина, надбання; (перен.) християнська громада; духівництво» є тим самим словом, до якого зводиться й клір;
первісна форма клирос зазнала зміни, очевидно, під впливом слова крило́ «бік»;
р. [кры́лос, кри́лос], кли́рос, бр. клі́рас, др. крылосъ, крилосъ, клиросъ, болг. м. кли́рос, стсл. клиросъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кли́рос
клирошани́н
кри́ло́с
«тс.»
крилошани́н
«той, що співає на криласі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клі́рас | білоруська |
| кли́рос | болгарська |
| крылосъ | давньоруська |
| крилосъ | давньоруська |
| клиросъ | давньоруська |
| кли́рос | македонська |
| кры́лос | російська |
| кри́лос | російська |
| кли́рос | російська |
| κληρος «жереб; те, що дісталося за жеребом, частка, спадщина, надбання; (перен.) християнська громада; духівництво» | середньогрецька |
| клір | середньогрецька |
| клиросъ | старослов’янська |
| клирос | українська |
| крило́ «бік» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України