КОВШ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ка́уш «ківш, черпак; ступка»
запозичення з молдавської мови;
молд. кэу́ш «деревʼяний черпак; велика ложка; совок» виводиться від укр. ківш (род. в. ковша́), р. ковш;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́ву́ш
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кэу́ш «деревʼяний черпак; велика ложка; совок» | молдавська |
ковш | російська |
ківш (род. в. ковша́) | українська |
ківш
запозичення з литовської мови;
лит. káušas «ополоник, ківш, велика ложка; череп; черепашка слимака» пов’язане з лит. kiáušas «череп, чаша», лтс. kaûss «тс.; ложка», спорідненими з дінд. kṓsah «посуд, бочка», γρ.καυκίον «кубок»;
виведення з східних мов (Шанский ЭСРЯ II 8, 181–182) малопереконливе;
р. ковш, бр. коўш, др. ковшь, п. [kowsz] (з укр. або бр.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
коўш | білоруська |
γρ.καυκίον «кубок» | грецька |
kṓsah «посуд, бочка» | давньоіндійська |
ковшь | давньоруська |
kaûss «тс.; ложка» | латиська |
káušas «ополоник, ківш, велика ложка; череп; черепашка слимака» | литовська |
kiáušas «череп, чаша» | литовська |
kowsz (з укр. або бр.) | польська |
ковш | російська |
ковшинка «вид грибів [паршивка], Peziza ciborioides Hoffm.» (бот.)
пов’язане з [ковш] «ківш»;
назва зумовлена чашоподібною формою гриба (Словн. бот. 416; Симоновић 346);
пор. інші його назви: р. чашечник (від чашка), схв. чашаста гљива (букв.) «чашоподібний гриб», нім. Becherpilz (букв.) «чаша-гриб», Napfpilz (букв.) «мискагриб»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Becherpilz «чаша-гриб» (букв.) | німецька |
чашечник (від чашка) | російська |
чашаста гљива «чашоподібний гриб» (букв.) | сербохорватська |
ковш «ківш» | ? |
інші | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України