ЗЕНОН — ЕТИМОЛОГІЯ
Зіно́н
через церковнослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. Ζήνων походить від Ζεύς (род. в. Ζηνός) «Зевс»;
р. Зено́н, бр. Зяно́н, п. слц. Zenon, стсл. Зинонъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Зено́н
Зи́нѡнъ
(1627)
Зіне́ць
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Зяно́н | білоруська |
| Ζήνων «Зевс» (род. в. Ζηνός) | грецька |
| Ζεύς | грецька |
| Zenon | польська |
| Zenon | словацька |
| Зинонъ | старослов’янська |
| Зено́н | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України