ЕМІЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ

Емі́лій

очевидно, походить від лат. Aemilius «Емілій» (назва римського роду), можливо, утвореного від прикметника aemulus «суперник; той, хто змагається; прихильник», похідного від aemulārī «змагатися», пов’язаного з imitārī «підроблювати, відтворювати, заміняти», imāgo, -inis «відтворення, образ»;
пов’язують також з гр. αἱμύλιος, αἱμύλος «лагідний, облесливий» (Петровский 232), що менш переконливе;
р. Эми́лий, Эми́ль, ст. Еми́лий, Эми́лия, бр. Эмі́ль, Эмі́лія, п. Emilja, ч. Emil, Emilie, Emila, слц. Emil, Emília, вл. Mila, болг. Еми́л, Еми́лия, схв. Èмӣлије, Èмӣлија, слн. Emil, Emilija;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Емі́ла
Емі́лія
Емі́ль
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Эмі́ль білоруська
Еми́л болгарська
Mila верхньолужицька
αἱμύλιος грецька
Aemilius «Емілій» (назва римського роду) латинська
Emilja польська
Эми́лий російська
Èмӣлије сербохорватська
Emil словацька
Emil словенська
Эми́ль українська
Эми́лия українська
Эмі́лія українська
Еми́лия українська
Èмӣлија українська
Emil чеська
aemulus «суперник; той, хто змагається; прихильник» ?
aemulārī «змагатися» ?
imitārī «підроблювати, відтворювати, заміняти» ?
imāgo ?
-inis «відтворення, образ» ?
αἱμύλος «лагідний, облесливий» ?
Еми́лий ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України