ЕМІЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ
Емі́лій
очевидно, походить від лат. Aemilius «Емілій» (назва римського роду), можливо, утвореного від прикметника aemulus «суперник; той, хто змагається; прихильник», похідного від aemulārī «змагатися», пов’язаного з imitārī «підроблювати, відтворювати, заміняти», imāgo, -inis «відтворення, образ»;
пов’язують також з гр. αἱμύλιος, αἱμύλος «лагідний, облесливий» (Петровский 232), що менш переконливе;
р. Эми́лий, Эми́ль, ст. Еми́лий, Эми́лия, бр. Эмі́ль, Эмі́лія, п. Emilja, ч. Emil, Emilie, Emila, слц. Emil, Emília, вл. Mila, болг. Еми́л, Еми́лия, схв. Èмӣлије, Èмӣлија, слн. Emil, Emilija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Емі́ла
Емі́лія
Емі́ль
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Эмі́ль | білоруська |
Еми́л | болгарська |
Mila | верхньолужицька |
αἱμύλιος | грецька |
Aemilius «Емілій» (назва римського роду) | латинська |
Emilja | польська |
Эми́лий | російська |
Èмӣлије | сербохорватська |
Emil | словацька |
Emil | словенська |
Эми́ль | українська |
Эми́лия | українська |
Эмі́лія | українська |
Еми́лия | українська |
Èмӣлија | українська |
Emil | чеська |
aemulus «суперник; той, хто змагається; прихильник» | ? |
aemulārī «змагатися» | ? |
imitārī «підроблювати, відтворювати, заміняти» | ? |
imāgo | ? |
-inis «відтворення, образ» | ? |
αἱμύλος «лагідний, облесливий» | ? |
Еми́лий | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України