ЕКО — ЕТИМОЛОГІЯ

о́кунь «Perca fluviatilis L.» (іхт.)

псл. okunь, очевидно, утворене від oko «око»;
назва зумовлена тим, що при вийманні окуневих з великої глибини в них випинаються очі від тиску газу в плавальному міхурі;
менш вірогідне припущення про походження від *ak- «гострий» і спорідненість з лит. akstìs «колючка, рожен», akúotas «остюк», прус. aketes «борона», гр. ὀξύς «гострий» (Mikkola Berühr. 29);
зіставляється також з фін. ahven «окунь», ест. ahven, ahun, комі-зир. öкыш, комі-перм. ёкыш, ёкуш, еки, jокыш «тс.», у зв’язку з чим робиться припущення, що назва належала найдавнішому населенню Європи, від якого була успадкована слов’янами й фінами (Берг Сов. этнография 1984/2, 70);
р. о́кунь, бр. аку́нь, [во́кунь], п. okuń, okoń, ч. okoun, слц. okún, болг. окýн, схв. о̏кӯн, слн. okún, [okôn];
Фонетичні та словотвірні варіанти

о́конь «тс.»
окуне́ві
окуне́ць
окуни́сько
оку́нчик
окуня́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
аку́нь білоруська
окýн болгарська
ὀξύς «гострий» грецька
ahven естонська
öкыш комі-зирянська
ёкыш комі-перм’яцька
akstìs «колючка, рожен» литовська
okuń польська
okoń польська
okunь праслов’янська
aketes «борона» прусська
о́кунь російська
н сербохорватська
okún словацька
okún словенська
во́кунь українська
okôn українська
ahven «окунь» фінська
okoun чеська
oko «око» ?
*ak- «гострий» ?
akúotas «остюк» ?
ahun ?
ёкуш ?
еки ?
jокыш «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України