ГАНН — ЕТИМОЛОГІЯ
Га́нна
через старослов’янську мову запозичене з грецької;
гр. Ἄννα походить від гебр. Hānnah, яке пов’язується з основою ḥānán «він був милостивий, виявляв ласку»;
р. бол г. м. Анна, бр. Ганна, п. нл. Anna, ч. Anna, Hana, вл. Hana, схв. Ана, слн. Ana, стсл. Анна, Ана;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Γάничка
Анна
Анна
Анниця
Анютка
Га
Гальшка
Галя
Гандзя
Ганка
Ганниця
Ганнуля
Ганнуня
Ганнуся
Ганця
Ганька
Ганя
Н
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Ганна | білоруська |
| Hana | верхньолужицька |
| Hānna | гебрайська |
| Ἄννα | грецька |
| Anna | нижньолужицька |
| Anna | польська |
| Анна | російська |
| Ана | сербохорватська |
| Ana | словенська |
| Анна | старослов’янська |
| Anna | чеська |
| ḥānán «він був милостивий, виявляв ласку» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України