ВЕКЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

форма Векля через польську мову запозичена з латинської, а Фекла (Векла) – через церковнослов’янську в давньоруську з грецької;

лат. Thecla походить від гр. Θέϰλα, що зводиться до гебр. Tìklā, букв. «довершеність, досконалість»;

менш переконливе виведення (Вл. імена 162; Петровский 215; Спр. личн. имен 527) від гр. ϑεός «бог» і ϰλέος «слава»;

р. Фёкла, др. Ѳєкла, бр. Фёкла, Тэ́кля, п. ч. слц. Tekla, болг. м. Те́кла, схв. Текла;