ВАЛЕР'ЯНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
Валеріа́н
через старослов’янську мову запозичено з латинської;
лат. Valerius (чоловіче ім’я), Valeriānus «Валеріїв» (присвійне) утворено на основі дієслова valēre «бути сильним, здоровим, фізично спроможним на щось»;
р. Валериа́н, Вале́рий, бр. Валяр’я́н, Вале́рый, п. Walerjan, ч. Valerián, Valérie, слц. Valeriján, Valér, болг. Валериа́н, Вале́ри, слн. Valerijan, Valerij, стсл. Валериганъ, Оуалерій;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Валер'я́н
Валеріанъ
Вале́рій
Вале́рія
Оуаллерій
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Валяр'я́н | білоруська |
| Валериа́н | болгарська |
| Valerius (чоловіче ім’я) | латинська |
| Walerjan | польська |
| Валериа́н | російська |
| Valeriján | словацька |
| Valerijan | словенська |
| Валериганъ | старослов’янська |
| Вале́рий | українська |
| Вале́рый | українська |
| Вале́ри | українська |
| Valerián | чеська |
| Valeriānus «Валеріїв» (присвійне) | ? |
| valēre «бути сильним, здоровим, фізично спроможним на щось» | ? |
самар'я «валеріана лікарська, Valeriana officinalis L.» (бот.)
неясне;
можливо, результат видозміни форми [валер’ян] подібно до [овер’ян, маріян] «тс.»;
пор. також р. [самаре́я] (бот.) «корінь сарсапарелю»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| самаре́я «корінь сарсапарелю» (бот.) | російська |
| валер'ян «тс.» | українська |
| овер'ян | українська |
| маріян | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України