БІРУК — ЕТИМОЛОГІЯ
бирючи́на «вовчі ягоди, Ligustrum vulgare L.» (бот.)
похідні утворення від запозиченого з тюркських мов іменника *бирюк, який зберігається в російській і білоруській мовах;
полов. börü «вовк», кирг. бөрγ, каз. бөрі, узб. бўри, тат. бүре «тс.» зіставляються з ос. biraeğ, beraeğ «вовк»;
р. бирю́к «вовк», [бирючи́ще] «відлюдник», бирю́чи́на «вовчі ягоди», [бирюкова́тий] «скритний», бр. [біру́к] «вовк; злодій, відлюдник», біручына «вовчі ягоди», слц. birjučina «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
биручина
«бруслина бородавчата, Evonymus verrucosa Scop.»
бирюкува́тий
«недовірливий, скритний»
бирю́чка
«тс.»
бірючи́на
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| біру́к «вовк; злодій, відлюдник» | білоруська |
| бөрі | казахська |
| бөрγ | киргизька |
| biraeğ | осетинська |
| börü «вовк» | половецька |
| бирю́к «вовк» | російська |
| birjučina «тс.» | словацька |
| бүре «тс.» | татарська |
| бўри | узбецька |
| бирючи́ще «відлюдник» | українська |
| бирю́чи́на «вовчі ягоди» | українська |
| бирюкова́тий «скритний» | українська |
| біручына «вовчі ягоди» | українська |
| бирюк | ? |
| beraeğ «вовк» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України