БЕН — ЕТИМОЛОГІЯ
хаб «старий кінь»
псл. xabъjь «слабий, поганий» є похідним від дієслова xabati «псувати, бруднити» з іє. *ksābhō;
вважається спорідненим з лит. skõbti «скребти, вирізати, довбити» (Brückner 175; Фасмер IV 214; Иллич-Свитыч ВЯ 1961/4, 94; ЭССЯ 8, 7–8) і skîbti «киснути» (Sławski I 58), зближувалося з гр. ϰωφός «глухий» (Младенов 664; Machek ESJČ 194), з вірм. xabel «обманювати» (Lewy KZ 52, 310), з дінд. kṣápate «умертвляти плоть» (Machek Slavia 16, 175);
псл. xabiti зводилося також до іє. *khō˘bh- «різати, рубати», пор. ч. cháb «гілка з листям; прут», chabí «гілля» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 137–139);
для цсл. хабити сѧ припускалося запозичення з гот. haban (Uhlenbeck AfSlPh 15, 485);
п. chabeta «шкапа», [chaba, chabas] «тс.», chaby «кості; кістки, що випинаються з-під шкіри», ч. chabý «слабий, немічний, поганий», chabota «слабість, неміч», chabiti «ослабляти», слц. chabý «слабий», болг. хабя́ «псую», схв. ха̏бен «поганий», слн. hábiti «пошкоджувати», цсл. хабити «жувати; гноїти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ха́ба
«шкапа»
хабе́та
«тс.»
хаби́на
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хабя́ «псую» | болгарська |
| xabel «обманювати» | вірменська |
| haban | готська |
| ϰωφός «глухий» | грецька |
| kṣápate «умертвляти плоть» | давньоіндійська |
| *ksābhō | індоєвропейська |
| *khō˘bh- «різати, рубати» | індоєвропейська |
| skõbti «скребти, вирізати, довбити» | литовська |
| chabeta «шкапа» | польська |
| xabъjь є похідним від дієслова xabati «слабий, поганий»«псувати, бруднити» | праслов’янська |
| xabiti | праслов’янська |
| бен «поганий» | сербохорватська |
| chabý «слабий» | словацька |
| hábiti «пошкоджувати» | словенська |
| chaba «тс.»«кості; кістки, що випинаються з-під шкіри» | українська |
| chabas «тс.»«кості; кістки, що випинаються з-під шкіри» | українська |
| chaby «тс.»«кості; кістки, що випинаються з-під шкіри» | українська |
| хабити | церковнослов’янська |
| хабити «жувати; гноїти» | церковнослов’янська |
| cháb «гілка з листям; прут» | чеська |
| chabý «слабий, немічний, поганий»«слабість, неміч»«ослабляти» | чеська |
| chabota «слабий, немічний, поганий»«слабість, неміч»«ослабляти» | чеська |
| chabiti «слабий, немічний, поганий»«слабість, неміч»«ослабляти» | чеська |
| skîbti «киснути» | ? |
| cháb «гілка з листям; прут» | ? |
| chabí «гілля» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України