БОСА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бос «господар, керівник» (у капіталістичних країнах)
запозичення з англійської мови;
англ. boss «хазяїн, патрон» походить від гол. baas, спорідненого з фриз. baes «тс.»;
дальші зв’язки цих слів неясні;
р. босс, заст. бас, бр. болг. бос, п. ч. слц. boss, слн. bòs;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
boss «хазяїн, патрон» | англійська |
бос | білоруська |
бос | болгарська |
baas | голландська |
boss | польська |
босс | російська |
boss | словацька |
bòs | словенська |
baes «тс.» | фризька |
boss | чеська |
бас | ? |
бо́сий
псл. *bosъ, – споріднене з лит. bãsas «босий», лтс. bass «тс.», двн. свн. bar «голий», дангл. bær, дісл. berr, вірм. bok’ (‹*bos-ko-) «тс.»;
іє. *hosos «голий», можливо, споріднене з *bhā- «світити, блищати», звідки й укр. білий (Преобр. I 39; Uhlenbeck 200), або з *bhes- «стирати, знищувати, розсипати» (пор. дінд. bhásma- «попіл, зола», гр. ψιλός «голий, лисий, босий», Bern. I 77; Kretschmer KZ 31, 414; Persson Beitr. 826; Pokorny 163, 145– 146);
р. босо́й, бр. бо́сы, др. босыи, п. bosy, каш. [boesi], ч. bosý, bosatý, слц. bosý, вл. bosy, bosaty, нл. bosučni, bósy «босий, погано одягнений», полаб. bösě «босий», büösé, болг. м. бос, схв. бȏс, бȍсū, слн. bós, стсл. босъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
босака
«босоніж»
босаком
босачка́
босва́
«босота»
(зб. лайл.)
босе́м босі́-
«зовсім босий»
боси́га
«бо́сяк»
босик
«кличка пса з білими ногами»
бо́сини
«єврейське свято (Судний день, коли євреї ходять тільки в панчохах); траур у євреїв (коли вони вісім днів повинні ходити босими)»
бо́сік
«тс.»
босі́ти
«ставати босим»
бо́ска
«повія»
боско
«собака з білими лапами (до колін)»
босови́кй
«черевики, взувані на босу ногу»
босови́ло
«босяк»
босо́та
(зб. лайл.)
бо́сувати
«ходити босоніж»
бося́к
«голодранець, безпритульний»
босяка́
босяко́м
«тс.»
босякува́ти
бося́чити
босячня́
(зб.)
пра́бісь
«у взутті на босу ногу»
пра́бісьний
«босий»
пра́бос
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бо́сы | білоруська |
бос | болгарська |
bosy | верхньолужицька |
bosaty | верхньолужицька |
bok' «тс.» (‹*bos-ko-) | вірменська |
bær | давньоанглійська |
bar «голий» | давньоверхньонімецька |
berr | давньоісландська |
босыи | давньоруська |
*hosos «голий» | індоєвропейська |
boesi | кашубський |
bass «тс.» | латиська |
bãsas «босий» | литовська |
бос | македонська |
bosučni «босий, погано одягнений» | нижньолужицька |
bósy «босий, погано одягнений» | нижньолужицька |
bösě «босий» | полабська |
büösé «босий» | полабська |
bosy | польська |
*bosъ | праслов’янська |
босо́й | російська |
бȏс | сербохорватська |
bar «голий» | середньоверхньнімецька |
bosý | словацька |
bós | словенська |
босъ | старослов’янська |
білий | українська |
бȍсū | українська |
bosý | чеська |
bosatý | чеська |
*bhā- «світити, блищати» | ? |
*bhes- «стирати, знищувати, розсипати» (пор. дінд. bhásma- «попіл, зола», гр. ψιλός «голий, лисий, босий», Bern. I 77; Kretschmer KZ 31, 414; Persson Beitr. 826; Pokorny 163, 145-- 146) | ? |
бала́ст
гол. bállast виводиться від дат. або шв. barlast (букв. «пустий вантаж»), утвореного з основ прикметника bar «позбавлений, порожній, голий», спорідненого з двн. днн. bar «голий», псл. bosъ, укр. бо́сий, та іменника last «вантаж» (пор. нвн. Last «тс.»), похідного від laden «вантажити», спорідненого з дісл. hlaða, гот. Hlаþаn «тс.», лит. klóti «стелити», псл. klasti, укр. кла́сти;
через російське посередництво запозичено з голландської або нижньонімецької мови;
р. балла́ст, бр. болг. бала́ст, п. ч. слц. вл. balast, м. баласт, схв. бàласт, слн. balást;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баластува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бала́ст | білоруська |
бала́ст | болгарська |
balast | верхньолужицька |
bállast | голландська |
Hlаþаn «тс.» | готська |
bar «голий» | давньоверхньонімецька |
hlaða | давньоісландська |
bar «голий» | давньонижньонімецька |
або | датська |
klóti «стелити» | литовська |
баласт | македонська |
balast | польська |
bosъ | праслов’янська |
klasti | праслов’янська |
балла́ст | російська |
бàласт | сербохорватська |
balast | словацька |
balást | словенська |
бо́сий | українська |
кла́сти | українська |
balast | чеська |
barlast (букв. «пустий вантаж») | шведська |
bar «позбавлений, порожній, голий» | ? |
last «вантаж» (пор. нвн. Last «тс.») | ? |
laden «вантажити» | ? |
голо́бісь «у взутті без шкарпеток або онуч, на босу ногу» (присл.)
складний прислівник, утворений з основ прикметників го́лий і бо́сий у формі, похідній від колишніх невідмінюваних прикметників на -ь (‹*ĭ), належних до основ на -i- (пор. прислівник п. przyboś «на босу ногу» аналогічного походження), – Нахтигал 88;
Фонетичні та словотвірні варіанти
голоби́ський
«босий»
голо́бівський
«озутий на босу ногу»
голо́бі́ски
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
го́лий | ? |
бо́сий | ? |
ь (‹*ĭ) | ? |
i- (пор. прислівник п. przyboś «на босу ногу» аналогічного походження) | ? |
пра́бісь «у взутті без шкарпеток або онуч» (присл.)
похідне утворення від прикметника бо́сий (‹ псл. bosъ);
р. [на́про́бось] «босоніж», [напробос, напробо́ску] «тс.», др. прабошни «потоптані черевики», п. [przyboś] «(про взуття) одягнене на босу ногу», болг. [напре́бос] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пра́бистий
«тісний (чобіт)»
пра́бісьний
«босий»
пра́бос
«тс.»
пра́бошні
«чоботи»
пра́бусьць
«на босу ногу»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
напре́бос «тс.» | болгарська |
прабошни «потоптані черевики» | давньоруська |
przyboś «(про взуття) одягнене на босу ногу» | польська |
bosъ | праслов’янська |
на́про́бось «босоніж» | російська |
напробос | російська |
напробо́ску «тс.» | російська |
бо́сий (‹ псл. bosъ) | українська |
убосо́ноч «без шкарпеток або онуч; босоніж»
префіксальне утворення від *босоноч, *босо́ніч, яке виникло, очевидно, як результат фонетичної видозміни *босонож › босо́ніж, складного прислівника, утвореного з основ слів бо́сий і нога́ (див.);
бр. [убасо́нач];
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
убасо́нач | білоруська |
*босоноч | українська |
*босо́ніч | українська |
*босонож | українська |
босо́ніж | українська |
бо́сий | українська |
нога | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України