АНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ані́ (заперечна частка, сполучник)
результат злиття часток (сполучників) а і ні;
бр. ані́, п. ч. слц. вл. слн. діал. ani;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ани
ани
(XVI ст.)
ані́-ані́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ані́ | білоруська |
ani | верхньолужицька |
ani | польська |
ani | словацька |
ani | словенська |
ani | чеська |
а | ? |
ні | ? |
ani | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України