АНТИПОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

Анти́п

запозичено через старослов’янську мову з грецької;
гр. Ἀντίπας букв. «як усякий, заради всякого, щодо кожного» утворилося з прийменника ἀντί «замість, як, заради, щодо» і займенника πας «всякий, кожний; весь, цілий» (Беринда 177);
тлумачиться також як «заступник батька» (Илчев 50);
р. Анти́п, бр. Анціп, болг. Анти́па, стсл. Антипа, Антипасъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Антіпасъ «тс.» (1627)
Антіпъ «для всѣх àбо проти(в)ко всѣм»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Анціп білоруська
Анти́па болгарська
Ἀντίπας грецька
Антипа старослов’янська
ἀντί «замість, як, заради, щодо» ?
πας «всякий, кожний; весь, цілий» ?
як «заступник батька» ?
Анти́п ?

анти́пко «чорт (кульгавий)»

неясне;
можливо, результат заміни (з мотивів табу) форми анци́бол «болотяний чорт» зменшеною формою Анти́пко від імені Анти́п;
припускається (Кравчук ВЯ 1968/4, 121) зв’язок з ім’ям ІродаАнтипи, галілейського і перейського тетрарха (I ст. н. е.), відомого своєю аморальністю;
бр. [анці́пка] «нечиста сила», n. [antypko] «чорт» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

анти́пка безп՝ятий
анти́пцьо «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
анці́пка «нечиста сила»«чорт»укр.) білоруська
antypko «нечиста сила»«чорт»укр.) білоруська
анци́бол «болотяний чорт» ?
Анти́пко ?
Анти́п ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України