АЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ

а́ле́ (сполучник)

зіставлення з гр. ἀλλά «але» (Machek ESJČ 35) необґрунтоване;
результат злиття сполучника а та обмежувальної частки ле, тепер збереженої лише в діалектах;
р. [але́], бр. але́, п. ч. слц. вл. нл. ale, болг. [але], схв. [ale];
Фонетичні та словотвірні варіанти

але (XIV ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
але́ білоруська
але болгарська
ale верхньолужицька
ἀλλά «але» грецька
ale нижньолужицька
ale польська
ale сербохорватська
ale словацька
ale чеська
а ?
ле ?
але́ ?

але (питальна і ствердна частка; вигук)

результат злиття частки (або вигуку) а та частки ле, що тепер виступає лише в діалектах;
р. болг. [але́], бр. але́, п. ч. слц. вл. нл. ale, схв. [ȁlé];
Фонетичні та словотвірні варіанти

але (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
але́ білоруська
але́ болгарська
ale верхньолужицька
ale нижньолужицька
ale польська
але́ російська
ȁlé сербохорватська
ale словацька
ale чеська
а ?
ле ?

А́лла

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з гр. ἄλλος, -η «чужий, інший»;
в російській мові могло асоціюватися з прикметником а́лый «червоний»;
р. А́лла, бр. А́ла;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
А́ла білоруська
ἄλλος грецька
А́лла російська
«чужий, інший» ?
а́лый «червоний» ?

ало́ «ану»

паралельне до ану́, а́ле́ складне утворення з частки а і однієї з форм давньої займенникової основи 1-, тієї самої, що і в ле, лем, але;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ану́ ?
а́ле́ ?
а ?
ле ?
лем ?
але ?

аль «але» (сполучник)

очевидно, результат скорочення давньоруського сполучника али «тс.; або» (пор. р. [а́ли] «чи, хіба», аль «тс.», бр. [алі́] «але»), який, разом з п. ст. ali «але; поки», болг. али́ «хіба; або; але», м. али «або», схв. ȁли «але; або; хіба», слн. àli «або; але» зводиться до псл. ali «але; або», утвореного з сполучника а і частки li;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
али́ «хіба; або; але» болгарська
али «або» македонська
ali «але; поки» польська
ali «але; або» праслов’янська
ȁли «але; або; хіба» сербохорватська
àli «або; але» словенська
али «тс.; або» (пор. р. [а́ли] «чи, хіба», аль «тс.», бр. [алі́] «але») ?
ali «але; поки» ?
а ?

ба-ле (вигук на позначення подиву)

складне утворення, що виникло, очевидно, з часток [ба] «та» і [але́] «невже»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба-ле-ба «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба «та» ?
але́ «невже» ?

галаджі́йка «невеликий плужок»

неясне;
можливо, пов’язане з аз. алах «невелика мотика для чищення грядок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

галажі́йка «тс.»
галажо́вка «оброблення ґрунту галажійкою»
галажува́ти «обробляти ґрунт галажійкою»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
алах «невелика мотика для чищення грядок» азербайджанська

д'але́ «але»

результат злиття сполучників da1 i але1 (див.);
результат злиття сполучників da1 i але1 (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
da ?
i ?
але ?

д'але́ж «але Ж, проте, втім»

результат злиття сполучників da1 i але́1та частки же (ж) (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
da (ж) ?
але́ (ж) ?
же (ж) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України