АЗАРІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
Аза́рій
через старослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. Ἀζαρίας походить від гебр. ‘Ӑzariah (‹*‘ăzariāh(ū)), букв. «допоміг бог», утвореного з дієслова ‘ăzár «допоміг», спорідненого з арам. ‘ădár «тс.», ар. ᾿ádara «вибачив», та іменника iāh (‹*iāh(ū)) «бог», етимологічно неясного;
р. Аза́рий, розы. Аза́р, ст. Аза́рия, бр. Аза́р, болг. Азария, стсл. Азарига;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Азарїа
«помочь г(оспод)нѧ»
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
'ádara «вибачив» | арабська |
'ădár «тс.» | арамейська |
Аза́р | білоруська |
Азария | болгарська |
'Ӑzariah (‹*‘ăzar$iāh(ū)) | гебрайська |
Ἀζαρίας | грецька |
Аза́рий | російська |
Азарига | старослов’янська |
'ăzár «допоміг» | ? |
Аза́р | ? |
Аза́рия | ? |
азарни́й «завидний, щасливий»
очевидно, утворення від не засвідченого українськими діалектними словниками іменника аза́р(т/д) у значенні «(щасливий) випадок, щастя, удача», можливо, пов’язаного з п. рідк. azard, azart «тс.; азарт» (пор. п. hazard, ст. ażard «тс.»);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
azard | польська |
аза́р «(щасливий) випадок, щастя, удача» | ? |
azard | ? |
azart «тс.; азарт» (пор. п. hazard, ст. ażard «тс.») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України