АЗАРІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

Аза́рій

через старослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. Ἀζαρίας походить від гебр. ‘Ӑzariah (‹*‘ăzariāh(ū)), букв. «допоміг бог», утвореного з дієслова ‘ăzár «допоміг», спорідненого з арам. ‘ădár «тс.», ар. ᾿ádara «вибачив», та іменника iāh (‹*iāh(ū)) «бог», етимологічно неясного;
р. Аза́рий, розы. Аза́р, ст. Аза́рия, бр. Аза́р, болг. Азария, стсл. Азарига;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Азарїа «помочь г(оспод)нѧ» (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
'ádara «вибачив» арабська
'ădár «тс.» арамейська
Аза́р білоруська
Азария болгарська
'Ӑzariah (‹*‘ăzar$iāh(ū)) гебрайська
Ἀζαρίας грецька
Аза́рий російська
Азарига старослов’янська
'ăzár «допоміг» ?
Аза́р ?
Аза́рия ?

азарни́й «завидний, щасливий»

очевидно, утворення від не засвідченого українськими діалектними словниками іменника аза́р(т/д) у значенні «(щасливий) випадок, щастя, удача», можливо, пов’язаного з п. рідк. azard, azart «тс.; азарт» (пор. п. hazard, ст. ażard «тс.»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
azard польська
аза́р «(щасливий) випадок, щастя, удача» ?
azard ?
azart «тс.; азарт» (пор. п. hazard, ст. ażard «тс.») ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України