АДЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

складне утворення з вказівного елемента am-, який вважається паралельним до от, і прислівника де з можливим скороченням нововиниклого -дд- (-тд- › -дд-› -д-);

гр. αδης «ад» походить від міфологічної власної назви Ἄιδης, Ἀΐδης «Гадес, Аїд» (бог смерті, володар підземного царства і, пізніше, саме підземне царство), етимологія якої тлумачиться по-різному: ця назва виводиться із сполучення елементів ἀ- «не» і *ғɩδ- «бачити» (тобто пояснюється як «невидимий»), зіставляється з дінд. sam-vid- «перебувати разом, об’єднуватися» (в т. ч. і в підземному царстві) тощо;

через старослов’янську мову запозичено з грецької;

р. болг. м. ад, др. адъ, схв. ȁд, стсл. адъ;

через посередництво старослов'янської і грецької мов (гр. Ἀδάμ) запозичено з гебрайської;

гебр. Ādām утворено від іменника ādām «людина», спорідненого з ар. ādamí «людська істота, людина», ак. ādmu «дитина»;

можливий також зв’язок з гебр. ādam «бути червоним» або з гебр. adāmā «(червона) земля» (пор. семантичну паралель: лат. homō «людина» ‹ ‹ * «земна» від humus «земля»);

р. бр. болг. Ада́м, др. Адамъ, п. ч. слц. нл. Adam, вл. Hadam, схв. Àдам, слн. Adam, стсл. Адамъ;

результат злиття частки а і диви́ (-і́ться]) у вигуковій функції при одночасному скороченні диви;

оді-;

усі форми з псл. otъ, форми з -д виникли за аналогією до над, під (под), пе́ред;

псл. otъ‹*ot зводиться до прислівника іє. *ati, *eti «через що; назовні; звідки»;

споріднене з лит. at-, префіксом, що означає рух від чого і до чого, також ata-, ati-, лтс. at-, прус. at-, et-, гот. id-, двн. it-, ita- «но-, до-», ірл. aith-, aid- «по-, від-», дінд. áti, ав. aiti- «через, пере-», лат. at «але», et «i», гр. ἔτι «ще, все ще», фріг. ἐτι;

р. от, ото, бр. ад, др. отъ, п. ч. od, ode, слц. od, odo, вл. wot, wote, нл. wot, болг. м. од, схв. од, ода, слн. od, стсл, отъ;