ІОВИ — ЕТИМОЛОГІЯ
Іов
через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;
гр. Ίώβ (як і лат. lob) походить від гебр. ō, пов’язаного, можливо, з ēb «ворог» або ō «велике бажання»;
р. Иов, др. Иовъ, п. Hiob, ч. слц. Job, болг. м. Йов, схв. Иов, слн. Jova, Job, стсл. Иѡвъ, Иѥвъ, Иобъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Іѡвъ
«твердъ, любяй б(ог)а, аб(о) болѣючий, аб(о) вздыхаючий, терпячий неприазни»
(1627)
Йов
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Йов | болгарська |
| i̯ōḇ | гебрайська |
| ōi̯ēb «ворог» | гебрайська |
| ʼii̯i̯ōb «велике бажання» | гебрайська |
| Ίώβ (як і лат. lob) | грецька |
| Иовъ | давньоруська |
| lob | латинська |
| Йов | македонська |
| Hiob | польська |
| Иов | російська |
| Иов | сербохорватська |
| Job | словацька |
| Jova | словенська |
| Иѡвъ | старослов’янська |
| Иѥвъ | старослов’янська |
| Иобъ | старослов’янська |
| Job | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України