ІЖ — ЕТИМОЛОГІЯ
їж «їжак, Erinaceus europaeus» (зоол.)
псл. ježь (‹*ez-jь);
споріднене з лит. ežỹs «їжак», лтс. ezis, гр. ἐχĩνος, двн. igil, нвн. Igel, вірм. ozni «тс.» і далі, можливо, з гр. ἔχις «змія», вірм. iž «гадюка», дінд. áhih «змія»;
псл. *ježь могло бути табуїстичною назвою, яка початково означала «той, що належить до змій, поглинач змій»;
раніше вважали основним значенням псл. *ježь «колючий» (з іє. *eg’hi̯o- ‹*eg’hi- ‹*eg’h- «колоти»);
р. ёж, бр. во́жык, др. ежь, ожь, ожикъ, п. jeż, ч. ježek, ст. і діал. jež, слц. нл. jež, вл. jěž, полаб. jiz, болг. м. еж, схв. јȇж, слн. jéž, стсл. ѥжь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
єжу́к
іж
їжа́к
їжакува́тий
їжа́чий
їжачи́ха
їжачи́ч
ї́жик
«тс.»
ї́жити
«щетинити, настовбурчувати»
ї́житися
ї́жиця
іжо́
їжо́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́жык | білоруська |
| еж | болгарська |
| jěž | верхньолужицька |
| ozni «тс.» | вірменська |
| iž «гадюка» | вірменська |
| ἐχĩνος | грецька |
| ἔχις «змія» | грецька |
| igil | давньоверхньонімецька |
| áhih «змія» | давньоіндійська |
| ежь | давньоруська |
| ожь | давньоруська |
| ожикъ | давньоруська |
| *eg'hi̯o- | індоєвропейська |
| *eg'hi- | індоєвропейська |
| *eg'h- | індоєвропейська |
| ezis | латиська |
| ežỹs «їжак» | литовська |
| еж | македонська |
| jež | нижньолужицька |
| Igel | нововерхньонімецька |
| jiz | полабська |
| jeż | польська |
| ježь (‹*ez-jь) | праслов’янська |
| *ez-jь | праслов’янська |
| *ježь | праслов’янська |
| *ježь «колючий» (з іє. *eg’hi̯o- ‹*eg’hi- ‹*eg’h- «колоти») | праслов’янська |
| ёж | російська |
| јȇж | сербохорватська |
| jež | словацька |
| jéž | словенська |
| ѥжь | старослов’янська |
| ježek | чеська |
| jež | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України