ZUNGE — ЕТИМОЛОГІЯ
лінгві́стика «мовознавство»
запозичення з французької мови;
фр. linguistique «лінгвістика», відоме з XIX ст., утворене на основі лат. lingua «язик; мова», яке розвинулося з ст. dingua «тс.» (зміна d в l відбулася внаслідок зближення з lingere «лизати» чи в результаті впливу діалектів), спорідненого з гот. tuggō «язик», двн. zunga, нвн. Zunge «тс.», укр. язик;
р. болг. м. лингви́стика, бр. лінгві́стыка, п. lingwistyka, ч. слц. lingvistika, вл. linguistika, схв. лингвùстика, слн. lingvístika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лінгві́ст
лінгвісти́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лінгві́стыка | білоруська |
лингви́стика | болгарська |
linguistika | верхньолужицька |
tuggō «язик» | готська |
zunga | давньоверхньонімецька |
lingua «язик; мова» | латинська |
dingua «тс.» (зміна d в l відбулася внаслідок зближення з lingere «лизати» чи в результаті впливу діалектів), (ст.) | латинська |
lingere | латинська |
лингви́стика | македонська |
Zunge «тс.» | нововерхньонімецька |
lingwistyka | польська |
лингви́стика | російська |
лингвùстика | сербохорватська |
lingvistika | словацька |
lingvístika | словенська |
язик | українська |
linguistique «лінгвістика» | французька |
lingvistika | чеська |
ци́нґель «курок» (заст.)
запозичене з німецької мови через польське посередництво;
н. Züngel «язичок; собачка, спуск» (› п. cyngiel «курок») є зменшувальною формою іменника Zunge «язик», спорідненого з двн. zunga, свн. zunge, дангл. tunge, днн. дсканд. шв. tunga, дфриз. tunge, гот. tuggō, тох. А käntu, тох. В kantwa, лат. ст. *dingua «тс.» (› лат. lingua «язик; мова»);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tuggō | готська |
tunge | давньоанглійська |
zunga | давньоверхньонімецька |
tunga | давньонижньонімецька |
tunge | давньофризька |
*dingua «тс.» (› лат. lingua «язик; мова») | латинська |
Züngel «язичок; собачка, спуск» (› п. cyngiel «курок») | німецька |
zunge | середньоверхньнімецька |
tunga | шведська |
Zunge «язик» | ? |
tunga | ? |
А | ? |
В | ? |
*dingua «тс.» (› лат. lingua «язик; мова») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України