ZIEHEN — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
зацу́катися «затинатися, запинатися, заїкатися»
очевидно, утворене на основі нім. zucken «здригатися, сіпатися», що пов’язується з ziehen «тягти»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
zucken «здригатися, сіпатися» | німецька |
ziehen «тягти» | німецька |
ланцю́г «суцільний ряд кілець, послідовно з’єднаних одне з одним»
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
свн. (незасвідчене) *lannzug утворене з основ іменників свн. lanne «ланцюг» і zug (zuc) «ряд, низка», пов’язаного з дієсловом ziehen (‹двн. ziohan «тс.»), спорідненим з лат. dūco «веду, тягну»;
р. [ла́нцу́г], бр. ланцу́г, п. łańcuch, ст. łancuch, łańcug, [łajcuch, lańcuch, lejcuch, leńcoch, leńcuch, lencuch, łyńcuch], ч. ст. слц. lancuch;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ланцу́г
«міра довжини, 10 сажнів, близько 21 м»
ланцу́х
ланцюго́м
«один за одним»
ланцюжко́м
«тс.»
ланцю́х
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ланцу́г | білоруська |
ziohan | давньоверхньонімецька |
dūco «веду, тягну» | латинська |
łańcuch | польська |
łancuch (ст.) | польська |
łańcug (ст.) | польська |
łajcuch | польська |
lańcuch | польська |
lejcuch | польська |
leńcoch | польська |
leńcuch | польська |
lencuch | польська |
łyńcuch | польська |
ла́нцу́г | російська |
*lannzug | середньоверхньнімецька |
lanne «ланцюг» | середньоверхньнімецька |
zuc | середньоверхньнімецька |
zug | середньоверхньнімецька |
ziehen | середньоверхньнімецька |
lancuch | словацька |
lancuch (ст.) | чеська |
цайґ «матерія, тканина»
запозичене з німецької мови, можливо, через посередництво польської;
н. Zeug «матерія, тканина; приладдя; дурниці» пов’язане із ziehen «тягти», до якого зводиться також н. Zug «рух; потяг»;
п. cajg «бавовняна тканина, товста й міцна, вживана на робочий одяг», ч. cajk «бавовняна тканина», слц. cajg, cajch «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Zeug «матерія, тканина; приладдя; дурниці» | німецька |
Zug «рух; потяг» | німецька |
cajg «бавовняна тканина, товста й міцна, вживана на робочий одяг» | польська |
cajg «тс.» | словацька |
cajch «тс.» | словацька |
cajk «бавовняна тканина» | чеська |
ziehen «тягти» | ? |
циба́нт «залізна пластинка, що підкладається під нижню частину осі у возі»
запозичення з польської мови;
п. cybant «тс.» походить від н. Ziehband «тс.», що є складним словом, утвореним з основи дієслова ziehen «тягти» та іменника Band «стрічка, тасьма, зав’язка»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Ziehband «тс.» | німецька |
cybant «тс.» | польська |
ziehen «тягти» | ? |
Band «стрічка, тасьма, зав’язка» | ? |
ци́кля «сталева пластинка з гострою крайкою для циклювання»
н. Ziehklinge «цикля, столярна гладилка» є складним словом, утвореним з основ дієслова ziehen «тягти» та іменника Klinge «клинок, лезо»;
видозмінене запозичення з німецької мови (пор. ближче до першоджерела р. ци́клинка «цикля»);
р. ци́кля, бр. цы́кля, п. cyklin(g)a, болг. ци́кла «цикля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
циклюва́льний
циклюва́льник
циклюва́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цы́кля | білоруська |
ци́кла «цикля» | болгарська |
Ziehklinge «цикля, столярна гладилка» | німецька |
cyklin(g)a | польська |
ци́кля | російська |
ziehen «тягти» | ? |
Klinge «клинок, лезо» | ? |
цокува́ти «чудуватися; остовпівати»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з н. zucken «(конвульсивно) здригатися», спорідненим із ziehen «тягти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цукувати
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
zucken «(конвульсивно) здригатися» | німецька |
ziehen «тягти» | ? |
цуг «запряжені поодинці або парами один за одним коні або воли; потяг»
до цу́ґи «як слід», [цу́ґлі] «тс.», [цу́ґлі] «вудила», цугови́й, цу́гом, ст. цугли;
запозичене з німецької мови, можливо, через посередництво польської;
н. Zug «рух; перехід; потяг; тяга; ковток» пов’язане з ziehen «тягти», спорідненим із свн. zіеhen, двн. ziohan, днн. tiohan, снн. tēn, снідерл. tien, дфриз. tiā, дангл. tēon, англ. [tee], гот. tiuhan «тягти», що зводяться до герм. *deuk- «тс.», порівнюваного з скімр. dygaf «тягну», лат. dūcō «веду», гр. δαιδύσσομαι (› *δαιδυϰι̯ομαι) «тягну, волочу»;
р. бр. цуг, п. cug, схв. цу̑г;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цуґ
«тяга (у димарі, печі) Корз, О, відтулка О»
цу́ґа
«вузда? вудила?; частина ткацького верстата»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tee | англійська |
цуг | білоруська |
*deuk- «тс.» | германські |
tiuhan «тягти» | готська |
δαιδύσσομαι «тягну, волочу» (› *δαιδυϰι̯ομαι) | грецька |
tēon | давньоанглійська |
ziohan | давньоверхньонімецька |
tiohan | давньонижньонімецька |
tiā | давньофризька |
dūcō «веду» | латинська |
Zug «рух; перехід; потяг; тяга; ковток» | німецька |
cug | польська |
цуг | російська |
г | сербохорватська |
zіеhen | середньоверхньнімецька |
dygaf «тягну» | середньокімрська |
tēn | середньонижньонімецька |
tien | середньонідерландська |
ziehen «тягти» | ? |
цук «вигук, яким відганяють собак»
звуконаслідувальне утворення, подібне до р. цук «різкий ривок поводами», цука́ть «поганяти коня різкими ривками поводів», бр. [цу́каць] «цькувати», ч. cuk «смик», cukat «смикати», слц. cukat’ «тс.», які пов’язують з н. Zuck «раптовий рух», zucken «робити несподіваний рух», що є, можливо, звуконаслідувально-експресивними утвореннями від ziehen «тягти»;
схв. цу̏ки «вигук, яким відганяють собак»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цу́каць «цькувати» | білоруська |
Zuck «раптовий рух» | німецька |
цук «різкий ривок поводами» | російська |
ки «вигук, яким відганяють собак» | сербохорватська |
cukat' «тс.» | словацька |
cuk «смик» | чеська |
цука́ть «поганяти коня різкими ривками поводів» | ? |
cukat «смикати» | ? |
zucken «робити несподіваний рух» | ? |
ziehen «тягти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України