ZEIT — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, через середньолатинську мову (слат. geodesia, що відбило сгр. вимову -αιяк -е-) запозичене з грецької мови;

гр. γεωδαισία «геодезія, вимірювання землі» є складним словом, утвореним з основ іменника γῆ «земля» і дієслова οαίομαι «ділю», спорідненого з нвн. Zeit «час», свн. zît, англ. time «тс.» (від уявлення про поділ часу), отже, первісно «наука про поділ землі»;

р. болг. геоде́зия, бр. геадэ́зія, п. geodezja, ч. geodesie, слц. geodézia, м. геодезија, схв. геòдēзија, слн. geodezíja;

запозичення з німецької мови;

н. Zeitnot «тс.» – складне слово, утворене з іменників Zeit «час», спорідненого з свн. двн. zīt, днн. дангл. tīd, гол. tijd «тс.», англ. tide «пора року, сезон; приплив і відплив», що зводяться до герм. *tī, похідного від іє. *dī/dā(i) «ділити, розрізати», та Not «потреба», спорідненого з двн. свн. nōt, днн. nōd, гол. nood, англ. need «тс.», прус. nautis «тс.», іє. *nāw-/n^ěw-/nū- «стомлювати; набридати», до якого зводяться також стсл. навити «стомлювати», ч. ст. naviti «морити, мучити»;

р. цейтно́т, бр. цэйтно́т, болг. ца́йтнот, м. цаjтнот;