ZAPFEN — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тампо́н
запозичення з французької мови;
фр. tampon «пробка, затичка; тампон» є назалізованим варіантом форми tapon «жмут одягу, білизни», утвореної за допомогою суфікса -оn від франк. *tарро, спорідненого з двн. zapho «затичка», нвн. Zapfen, дангл. tæppa, англ. tap «тс.»;
р. бр. болг. м. тампо́н, п. tampon, ч. слц. слн. tampón, схв. та̀мпо̄н;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тампона́ж
тампона́ція
тампонува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tap «тс.» | англійська |
| тампо́н | білоруська |
| тампо́н | болгарська |
| tæppa | давньоанглійська |
| zapho «затичка» | давньоверхньонімецька |
| тампо́н | македонська |
| Zapfen | нововерхньонімецька |
| tampon | польська |
| тампо́н | російська |
| та̀мпо̄н | сербохорватська |
| tampón | словацька |
| tampón | словенська |
| *tарро | франкська |
| tampon «пробка, затичка; тампон» | французька |
| tapon «жмут одягу, білизни» | французька |
| -оn (суф.) | французька |
| tampón | чеська |
тапе́р «піаніст або баяніст, що грав за плату на танцювальних вечорах»
запозичення з французької мови;
фр. tapeur «тс.» пов’язане з taper «бити, ударяти; грати на фортепіано», ст. «затикати (забивати пробку)», спорідненим з двн. zapho «затичка», нвн. Zapfen, дангл. tæppa, англ. гол. tap «тс.»;
р. бр. тапёр, п. taper;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tap «тс.» | англійська |
| тапёр | білоруська |
| tap «тс.» | голландська |
| tæppa | давньоанглійська |
| zapho «затичка» | давньоверхньонімецька |
| Zapfen | нововерхньонімецька |
| taper | польська |
| тапёр | російська |
| tapeur «тс.» | французька |
| taper «бити, ударяти; грати на фортепіано» | французька |
чіп «дерев’яна пробка для закупорювання отвору (переважно в бочці); [дерев’яний кілочок на стіні для підвішування чого-небудь; стрижень, на якому що-небудь ходить або гойдається] СУМ; [вайло] Нед»
останнє припущення сумнівне з огляду на поширення слова в слов’янських мовах;
розглядалося як варіант псл. *ščер-/ščap- ( іє. *kē˘р-/ skē˘p- «різати, розщеплювати») (Sławski I 125; Sł. prasł. II 147–148) або як запозичення з н. Zapfen «затичка, пробка; цапфа, шип, втулка» (Львов ЭИРЯ II 9; Sł. wyr. obcych 131; Brückner 80; Richhardt 41; Holub–Kop. 91; Bern. I 143);
псл. čеръ;
загальноприйнятої етимології не має;
пропонувалося зближення з псл. čapati «чіпляти, хапати» (Machek ESJČ 97; ЭССЯ 4, 56–57);
р. [чоп] «виноградний сук; цвях у бочці, затичка, кран; кулак; зуб машинного колеса», бр. чоп «чан», п. czop «(у бочці) чіп; цапфа; шпунт; вайло, незграба», ч. čер «втулка, затичка; шип, цапфа», слц. čap, вл. čop, нл. cop, болг. м. чеп, схв. че̏п, слн. čèр «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зачо́пувати
«зробити шип, стрижень у колоді для з’єднання її з іншою»
чип
«дерев’яний цвях, втулка в бочці»
чі́п'я
(форма множини від чіп)
чопикова́тий
«який має форму чопа»
чопове́
«податок на роздрібний продаж напоїв»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чоп «чан» | білоруська |
| чеп | болгарська |
| čop | верхньолужицька |
| чеп | македонська |
| cop | нижньолужицька |
| Zapfen «затичка, пробка; цапфа, шип, втулка» | німецька |
| czop «(у бочці) чіп; цапфа; шпунт; вайло, незграба» | польська |
| *ščер-/ščap- ( іє. *kē˘р-/ skē˘p- «різати, розщеплювати»)(Sławski I 125; Sł. prasł. II 147--148) | праслов’янська |
| čеръ | праслов’янська |
| čapati «чіпляти, хапати» | праслов’янська |
| чоп «виноградний сук; цвях у бочці, затичка, кран; кулак; зуб машинного колеса» | російська |
| п | сербохорватська |
| čap | словацька |
| čèр «тс.» | словенська |
| čер «втулка, затичка; шип, цапфа» | чеська |
ци́пли́к «краєчок, кінчик, вістря; мис»
суфіксальне утворення від незасвідченого *ципель, запозиченого, як і п. cypel «мис, коса; шпиль», з німецької мови;
н. Zipfel «краєчок, кінчик» споріднене з свн. zipfel, zipf (› ч. слц. сíр «кінець, зубець») «тс.», сангл. tip, tippe «кінець, верхівка», які пов’язані чергуванням голосних з н. Zapfen «чіп, затичка, втулка», свн. zapfe, двн. zapho, дангл. tæppa «тс.», що зводяться до герм. *tappon-;
ч. [cipel’] «бурулька», слц. cípik «кінчик»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *tappon- | германські |
| tæppa «тс.» | давньоанглійська |
| zapho | давньоверхньонімецька |
| Zipfel «краєчок, кінчик» | німецька |
| Zapfen «чіп, затичка, втулка» | німецька |
| cypel «мис, коса; шпиль» | польська |
| tip | середньоанглійська |
| zipfel (› ч. слц. сíр «кінець, зубець») | середньоверхньнімецька |
| zapfe | середньоверхньнімецька |
| cípik «кінчик» | словацька |
| cipel' «бурулька» | чеська |
| *ципель | ? |
| tippe «кінець, верхівка» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України