WET — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ве́ти «закуска; відплата»
запозичення з польської мови;
п. wety «винагорода судді після суду; десерт», wetować «відплачувати тією ж монетою», як і ч. veta, слц. veta, vetiť, vetovať sa, походить від пізньо-свн. wẹtte «квит», свн. wẹt(t)e, wet «зобов’язання», спорідненого з гот. wadi «заклад», лат. vas, vadis «поручитель», лит. vadúoti «викуповувати заклад» (пор. також нвн. Wette «заклáд»);
нім. wette в практиці середньовічного судочинства означало мито, яке брав суддя після закінчення процесу, а з XVI ст. було перенесене на солодкі страви в кінці обіду;
бр. [вэтаваць] «мстити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вет за вет
«око за око, зуб за зуб»
ветовати
«віддячувати, мститися за що-небудь»
(XVI--XVII ст.)
ве́тува́ти
«віддячувати, відплачувати»
ветъ
«взаємна відплата, віддача»
(XVII--XVIII ст.)
ветъ за ветъ
веты
«солодка страва, десерт»
(XVII ст.)
веть за веть
(XVII--XVIII ст.)
віть за віть
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вэтаваць «мстити» | білоруська |
wadi «заклад» | готська |
vas | латинська |
vadúoti «викуповувати заклад» (пор. також нвн. Wette «заклáд») | литовська |
wette | німецька |
wety «винагорода судді після суду; десерт» | польська |
wẹt(t)e | середньоверхньнімецька |
veta | словацька |
veta | чеська |
wetować «відплачувати тією ж монетою» | ? |
vetiť | ? |
wẹtte «квит» | ? |
wet «зобов’язання» | ? |
vadis «поручитель» | ? |
було | ? |
на́віть
змішування п. wet з укр. -віт (одві́т, приві́т) (Кобилянський Мовозн. 1972/3, 77) помилкове;
п. wet, weta, як і ч. veta «кінець», походить від свн. wet (wette) «винагорода судді за закінчення судової справи; застава, заклад», спорідненого з двн. weti (wetti) «застава», дангл. wedd, дісл. veð, гот. wadi «тс.», лат. vas (vadis) «поручитель», лит. vadúoti «викупити заставлене», užvadúoti «заступатися»;
запозичення з польської мови;
п. nawet «навіть» утворене з прийменника na «на» та іменника wet «закінчення судової справи; останні частування за столом» і первісно означало «нарешті»;
бр. на́ват «навіть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́вет
на́веть
на́вить
«тс.»
на́віт
«навіть»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
на́ват «навіть» | білоруська |
wadi «тс.» | готська |
wedd | давньоанглійська |
weti «застава» (wetti) | давньоверхньонімецька |
wetti | давньоверхньонімецька |
wetti | давньоверхньонімецька |
wetti | давньоверхньонімецька |
veð | давньоісландська |
vas «поручитель» (vadis) | латинська |
vadis | латинська |
vadis | латинська |
vadis | латинська |
vadis | латинська |
vadúoti «викупити заставлене» | литовська |
užvadúoti «заступатися» | литовська |
wet | польська |
wet | польська |
weta | польська |
nawet «навіть» | польська |
na «на» | польська |
wet «закінчення судової справи; останні частування за столом» | польська |
wet «винагорода судді за закінчення судової справи; застава, заклад» (wette) | середньоверхньнімецька |
wette | середньоверхньнімецька |
wette | середньоверхньнімецька |
-віт (одві́т, приві́т)(Кобилянський Мовозн. 1972/3, 77) | українська |
veta «кінець» | чеська |
ур'єт «вайда фарбувальна, синячник, Isatis tinctoria L.» (бот.)
запозичення з польської мови;
п. urzet вважається штучно утвореним словом від ст. wet, wajt «тс.», джерелом яких є нім. Wet, Waid «тс.», унаслідок помилкового сприйняття й написання uuet як uret, а потім і urzet (звідки й ч. uřet);
п. urzet, ч. uřet;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Wet | німецька |
Waid «тс.» | німецька |
urzet | польська |
wet (ст.) | польська |
wajt «тс.» (ст.) | польська |
urzet | польська |
uřet | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України