WET — ЕТИМОЛОГІЯ

ве́ти «закуска; відплата»

запозичення з польської мови;
п. wety «винагорода судді після суду; десерт», wetować «відплачувати тією ж монетою», як і ч. veta, слц. veta, vetiť, vetovať sa, походить від пізньо-свн. wẹtte «квит», свн. wẹt(t)e, wet «зобов’язання», спорідненого з гот. wadi «заклад», лат. vas, vadis «поручитель», лит. vadúoti «викуповувати заклад» (пор. також нвн. Wette «заклáд»);
нім. wette в практиці середньовічного судочинства означало мито, яке брав суддя після закінчення процесу, а з XVI ст. було перенесене на солодкі страви в кінці обіду;
бр. [вэтаваць] «мстити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вет за вет «око за око, зуб за зуб»
ветовати «віддячувати, мститися за що-небудь» (XVI--XVII ст.)
ве́тува́ти «віддячувати, відплачувати»
ветъ «взаємна відплата, віддача» (XVII--XVIII ст.)
ветъ за ветъ
веты «солодка страва, десерт» (XVII ст.)
веть за веть (XVII--XVIII ст.)
віть за віть «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вэтаваць «мстити» білоруська
wadi «заклад» готська
vas латинська
vadúoti «викуповувати заклад» (пор. також нвн. Wette «заклáд») литовська
wette німецька
wety «винагорода судді після суду; десерт» польська
wẹt(t)e середньоверхньнімецька
veta словацька
veta чеська
wetować «відплачувати тією ж монетою» ?
vetiť ?
wẹtte «квит» ?
wet «зобов’язання» ?
vadis «поручитель» ?
було ?

на́віть

змішування п. wet з укр. -віт (одві́т, приві́т) (Кобилянський Мовозн. 1972/3, 77) помилкове;
п. wet, weta, як і ч. veta «кінець», походить від свн. wet (wette) «винагорода судді за закінчення судової справи; застава, заклад», спорідненого з двн. weti (wetti) «застава», дангл. wedd, дісл. veð, гот. wadi «тс.», лат. vas (vadis) «поручитель», лит. vadúoti «викупити заставлене», užvadúoti «заступатися»;
запозичення з польської мови;
п. nawet «навіть» утворене з прийменника na «на» та іменника wet «закінчення судової справи; останні частування за столом» і первісно означало «нарешті»;
бр. на́ват «навіть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

на́вет
на́веть
на́вить «тс.»
на́віт «навіть»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
на́ват «навіть» білоруська
wadi «тс.» готська
wedd давньоанглійська
weti «застава» (wetti) давньоверхньонімецька
wetti давньоверхньонімецька
wetti давньоверхньонімецька
wetti давньоверхньонімецька
veð давньоісландська
vas «поручитель» (vadis) латинська
vadis латинська
vadis латинська
vadis латинська
vadis латинська
vadúoti «викупити заставлене» литовська
užvadúoti «заступатися» литовська
wet польська
wet польська
weta польська
nawet «навіть» польська
na «на» польська
wet «закінчення судової справи; останні частування за столом» польська
wet «винагорода судді за закінчення судової справи; застава, заклад» (wette) середньоверхньнімецька
wette середньоверхньнімецька
wette середньоверхньнімецька
-віт (одві́т, приві́т)(Кобилянський Мовозн. 1972/3, 77) українська
veta «кінець» чеська

ур'єт «вайда фарбувальна, синячник, Isatis tinctoria L.» (бот.)

запозичення з польської мови;
п. urzet вважається штучно утвореним словом від ст. wet, wajt «тс.», джерелом яких є нім. Wet, Waid «тс.», унаслідок помилкового сприйняття й написання uuet як uret, а потім і urzet (звідки й ч. uřet);
п. urzet, ч. uřet;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Wet німецька
Waid «тс.» німецька
urzet польська
wet (ст.) польська
wajt «тс.» (ст.) польська
urzet польська
uřet чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України