WERK — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
арга́т «найманий робітник; робітник на запорізьких риболовецьких промислах; бездомний бродяга»
припускається також (Crânjală 199–200) запозичення з турецької мови через грецьке посередництво;
запозичено з новогрецької мови, очевидно, через посередництво турецької чи румунської (тур. ırgat, рум. argát «тс.»);
нгр. ἀργάτης «робітник, ремісник», ἐργάτης «робітник» є похідним від гр. ἐργάζομαι «працюю», ἕργον «праця», спорідненим з двн. werc «праця», werah, нвн. Werk, ав. varəzəm «тс.»;
болг. арга́т, арга́тин, м. аргат, аргатин, схв. àргатин;
Фонетичні та словотвірні варіанти
арґа́т
арґата́р
«роботодавець»
арґатува́ти
«батракувати»
арґо́т
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
varəzəm «тс.» | авестійська |
арга́т | болгарська |
ἐργάζομαι «працюю» | грецька |
werc «праця» | давньоверхньонімецька |
аргат | македонська |
Werk | нововерхньонімецька |
ἀργάτης «робітник, ремісник» | новогрецька |
àргатин | сербохорватська |
арга́тин | українська |
аргатин | українська |
ἐργάτης «робітник» | ? |
ἕργον «праця» | ? |
werah | ? |
бульва́р
запозичене (мабуть, через російське і через польське посередництво) з французької мови;
фр. boulevard «бульвар; оплот» походить від снідерл. bolwerk «кріпосний вал; місце для гуляння», утвореного з основ іменників bol «стовбур дерева, колода», спорідненого з дісл. bolr, нвн. Bóhle, гр. φάλαγξ «тс.», і werk «робота, витвір», спорідненого з двн. wërc, дісл. verk «тс.», гр. ἔργον «діло, праця», ав. varəz «працювати», вірм. gorc «діло»;
р. бр. бульва́р, п. вл. bulwar, ч. слц. слн. bulvár, болг. булева́рд, м. булева́р, схв. булèвāр, бỳлвāр;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
varəz «працювати» | авестійська |
бульва́р | білоруська |
булева́рд | болгарська |
bulwar | верхньолужицька |
gorc «діло» | вірменська |
φάλαγξ «тс.» | грецька |
ἔργον «діло, праця» | грецька |
wërc | давньоверхньонімецька |
bolr | давньоісландська |
verk «тс.» | давньоісландська |
булева́р | македонська |
Bóhle | нововерхньонімецька |
bulwar | польська |
булèвāр | сербохорватська |
bolwerk «кріпосний вал; місце для гуляння» | середньонідерландська |
bulvár | словацька |
bulvár | словенська |
бỳлвāр | українська |
boulevard «бульвар; оплот» | французька |
bulvár | чеська |
bol «стовбур дерева, колода» | ? |
werk «робота, витвір» | ? |
бульва́р | ? |
верста́т
запозичення з польської мови;
п. warsztat, ст. warsztat, warstat (XVI ст.) походить від нвн. Wérkstatt «місце праці, майстерня», утвореного з Werk «праця» (wirken «працювати»), спорідненого з гр. ἔργον «праця», ὄργανον «знаряддя», ав. varəz- «працювати», і statt (Stätte «місце»), пов’язаного з stehen «стояти», спорідненим з лат. stare «тс.», псл. stati, укр. ста́ти;
р. Верста́к, бр. Варшта́т [верста́т];
Фонетичні та словотвірні варіанти
eapcmám
варстатъ
(XVI ст.)
варста́ть
верста́к
верста́тник
верстатъ
(XVII ст.)
верста́ть
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
varəz- «працювати» | авестійська |
Варшта́т | білоруська |
ἔργον «праця» | грецька |
stare «тс.» | латинська |
Wérkstatt «місце праці, майстерня» | нововерхньонімецька |
warsztat | польська |
stati | праслов’янська |
ста́ти | українська |
warsztat | ? |
warstat | ? |
Werk «праця» (wirken «працювати») | ? |
ὄργανον «знаряддя» | ? |
stehen «стояти» | ? |
Верста́к | ? |
воркоч «коса (волосся)»
помилково зіставлялося з схв. брк «вус» (Brückner 602), а також із нвн. Haarzopf «коса» (Срезн. І 400);
остаточно не з’ясоване;
висловлювалась думка (Machek ESJČ 700) про спорідненість із нвн. Werg «клоччя», пов’язаним з нвн. Werk «діло», гр. ἔργον «тс.», що походять від іє. *uerg«діло; робити»;
р. [воркоч] Фасмер, др. въркочъ, воркочь, п. warkocz, ч. слц. vrkoč, схв. вркоч «чепурун»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ἔργον «тс.» | грецька |
въркочъ | давньоруська |
*uerg «діло; робити» | індоєвропейська |
Haarzopf «коса» | нововерхньонімецька |
Werg «клоччя» | нововерхньонімецька |
Werk «діло» | нововерхньонімецька |
warkocz | польська |
воркоч | російська |
брк «вус» | сербохорватська |
вркоч «чепурун» | сербохорватська |
vrkoč | словацька |
воркочь | українська |
vrkoč | чеська |
Гео́ргій
через старослов’янську мову запозичене з грецької;
гр. Γεώργιος походить від складного іменника γεωργός «землероб», утвореного з основ іменників γῆ «земля» і ἔργον (‹Φέργον) «справа, праця, робота», спорідненого з нім. Werk «справа, праця», англ. work «тс.»;
р. Гео́ргий, бр. Гео́ргі, др. Георгии, слц. Georg, болг. Гео́рги, Гьо́рги, м. Ѓypѓи, схв. Ђypђe, стсл. Георгіи;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Геѡ́ргїй
«земледѣлецъ»
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
work «тс.» | англійська |
Гео́ргі | білоруська |
Гео́рги | болгарська |
Γεώργιος походить від складного іменника γεωργός «землероб» | грецька |
Георгии | давньоруська |
Ѓypѓи | македонська |
Werk «справа, праця» | німецька |
Гео́ргий | російська |
Ђypђe | сербохорватська |
Georg | словацька |
Георгіи | старослов’янська |
Гьо́рги | українська |
γῆ «земля» | ? |
драмату́рг
н. Dramaturgíe походить від гр. δραματουργία «драматичне мистецтво», пов’язаного з δραματουργός «драматург»;
фр. dramaturge, н. Dramatúrg походять від гр. δραματουργός «драматург», що складається з основ іменників δραμα (род. в. δράματος) «дія; сценічний твір» і ἔργον «праця», спорідненого з вірм. gorc «тс.», gorcem «працювати», двн. were «справа, робота», нвн. Werk «тс.»;
запозичення з французької чи німецької мови;
р. бр. болг. м. драмату́рг, п. ч. слц. вл. dramaturg, схв. драмàтург, слн. dramatúrg «завідуючий репертуаром»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
драматургі́я
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
драмату́рг | білоруська |
драмату́рг | болгарська |
dramaturg | верхньолужицька |
gorc «тс.» | вірменська |
δραματουργία «драматичне мистецтво» | грецька |
δραματουργός «драматург» | грецька |
were «справа, робота» | давньоверхньонімецька |
драмату́рг | македонська |
Dramaturgíe | німецька |
Dramatúrg | німецька |
Werk «тс.» | нововерхньонімецька |
dramaturg | польська |
драмату́рг | російська |
драмàтург | сербохорватська |
dramaturg | словацька |
dramatúrg «завідуючий репертуаром» | словенська |
dramaturge | французька |
dramaturg | чеська |
δραματουργός «драматург» | ? |
δράματος «дія; сценічний твір» | ? |
ἔργον «праця» | ? |
gorcem «працювати» | ? |
ене́ргія
запозичення з грецької мови;
гр. ἐνέργεια «діяльність; сила» (звідки і пізньолат. energīa «тс.») утворено Арістотелем від ἐνεργής (пізня форма до ἐνεργός) «діловий, активний», яке складається з префікса ἐν- «в-» і основи іменника ἔργον (дор. Fέργον) «праця», спорідненого з ав. varəzəm, двн. werc, нвн. Werk, дісл. verk, вірм. gorc «тс.»;
р. эне́ргия, бр. эне́ргія, п. слц. energia, ч. energie, вл. нл. energija, болг. ене́ргия, м. енергија, схв. енèргија, слн. energíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
енергети́зм
енерге́тик
енерге́тика
енергети́чний
енергі́йний
енергія
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
varəzəm | авестійська |
эне́ргія | білоруська |
ене́ргия | болгарська |
energija | верхньолужицька |
gorc «тс.» | вірменська |
ἐνέργεια «діяльність; сила» (звідки і пізньолат. energīa «тс.») | грецька |
werc | давньоверхньонімецька |
verk | давньоісландська |
енергија | македонська |
energija | нижньолужицька |
Werk | нововерхньонімецька |
energia | польська |
эне́ргия | російська |
енèргија | сербохорватська |
energia | словацька |
energíja | словенська |
energie | чеська |
ἐνεργός «діловий, активний» | ? |
ἐν- «в-» | ? |
Fέργον «праця» | ? |
феєрве́рк
н. Féuerwеrk складається з іменників Feuer «вогонь», спорідненого з псл. *руrь «тс.», укр. [пирі́й] «присок», і Werk (свн. двн. wёrc) «робота», спорідненого з днн. дісл. гол. wеrk, дангл. weorc, гр. ἔργον «тс.», ὄργανον«знаряддя»;
запозичення з німецької мови;
р. фейерве́рк, бр. феерве́рк, болг. фо́йерверк;
Фонетичні та словотвірні варіанти
феєрве́ркер
«майстер феєрверків»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
феерве́рк | білоруська |
фо́йерверк | болгарська |
wеrk | голландська |
ἔργον «тс.» | грецька |
ὄργανον «знаряддя» | грецька |
weorc | давньоанглійська |
wёrc | давньоверхньонімецька |
wеrk | давньоісландська |
wеrk | давньонижньонімецька |
Féuerwеrk «вогонь» | німецька |
Feuer | німецька |
Werk | німецька |
*руrь «тс.» | праслов’янська |
фейерве́рк | російська |
wёrc «робота» | середньоверхньнімецька |
пирі́й «присок» | українська |
фільва́рок «маєток з будівлями; хутір або виселок»
запозичення з польської мови;
п. folwark «фільварок» походить від н. Vorwerk «фільварок; хутір», що складається з префікса vor-, спорідненого з гр. πρά, ав. frа, лат. prō, дінд. рrа- «перед, за», укр. пра-, про, та іменника Werk «діло, праця»;
р. фольва́рк, бр. фальва́рак;
Фонетичні та словотвірні варіанти
folwarky
(1500)
фольва́рок
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
frа | авестійська |
фальва́рак | білоруська |
πρo | грецька |
рrа- «перед, за» | давньоіндійська |
prō | латинська |
Vorwerk «фільварок; хутір» | німецька |
Werk «діло, праця» | німецька |
folwark «фільварок» | польська |
фольва́рк | російська |
пра- | українська |
про | українська |
літургі́я «церковна відправа у християнстві; обідня»
гр. λειτουργία (атт. λητουργία) «громадська повинність, державна служба, служіння» є складним словом, утвореним з основи λειτ-, пов’язаної з λᾱός (атт. λεώς) «народ, люди, натовп, колектив», яке не має задовільної етимології, і -ουργία, пов’язаної з ἔργον «робота», спорідненої з ав. varǝsǝm, двн. werk, англ. work «тс.»;
через церковнослов’янське посередництво запозичено у давньоруську мову з грецької;
р. болг. литурги́я, бр. літургі́я, др. литургия, п. слц. liturgia, ч. liturgie, вл. нл. liturgija, м. литургиjа, схв. литỳргиjа, слн. liturgíja, стсл. литоургига;
Фонетичні та словотвірні варіанти
літургі́йний
літургі́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
varǝsǝm | авестійська |
work «тс.» | англійська |
λητουργία | аттічний |
λεώς «народ, люди, натовп, колектив» | аттічний |
літургі́я | білоруська |
литурги́я | болгарська |
liturgija | верхньолужицька |
λειτουργία «громадська повинність, державна служба, служіння» (атт. λητουργία) | грецька |
-ουργία | грецька |
ἔργον «робота» | грецька |
λειτ- | грецька |
λᾱός | грецька |
werk | давньоверхньонімецька |
литургия | давньоруська |
литургиjа | македонська |
liturgija | нижньолужицька |
liturgia | польська |
литурги́я | російська |
литỳргиjа | сербохорватська |
liturgia | словацька |
liturgíja | словенська |
литоургига | старослов’янська |
liturgie | чеська |
ша́рварок «(іст.) додаткова до панщини феодальна повинність будівницт-ва та ремонту мостів, шляхів, гребель, панських будинків і т. ін.; (перен., розм.) напружена робота, здійснювана спільними зусиллями; час виконання такої роботи; (перен., розм.) безладна метушня, розгардіяш; галас, гамір»
запозичене через польське посередництво із середньоверхньонімецької мови;
свн. scharwёrс «панщина, що відбувається за впорядкованим розподілом» (нвн. Scharwerk «панщина; важка праця; побічна робота (мулярів, теслярів)») є складним словом, утвореним зі слів Schar «натовп, купа (людей); загін (військових); зграя (птахів); косяк (риб)», похідного від дієслова schеren «розрізати», і wёrс (н. Werk) «спроба; праця, робота»;
р. [шарва́рки] «земські, домашні або сільські повинності, збір на них», бр. шарва́рка «дорожня повинність», п. szarwark «повинність сільських громад по-стачати людей з кіньми для будівлі або ремонту громадських доріг, мостів, парафіяльних церков тощо; масова робота на пана, що не входить до панщини; даремна фізична праця; вид оплати в цеху різників; (ст.) метушня, розгардіяш, галас»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ша́йварок
«тс.»
ша́рварка
«безладна метушня; розгар-діяш; [невеликі витрати на земські відбутки Бі]»
шарва́рщина
«додаткова до панщини повинність»
(іст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шарва́рка «дорожня повинність» | білоруська |
Schar «натовп, купа (людей); загін (військових); зграя (птахів); косяк (риб)» | нововерхньонімецька |
schеren «розрізати» | нововерхньонімецька |
Werk «спроба; праця, робота» | нововерхньонімецька |
Scharwerk «панщина; важка праця; побічна робота (мулярів, теслярів)» | нововерхньонімецька |
szarwark «повинність сільських громад по-стачати людей з кіньми для будівлі або ремонту громадських доріг, мостів, парафіяльних церков тощо; масова робота на пана, що не входить до панщини; даремна фізична праця; вид оплати в цеху різників; (ст.) метушня, розгардіяш, галас» | польська |
шарва́рки «земські, домашні або сільські повинності, збір на них» | російська |
scharwёrс «панщина, що відбувається за впорядкованим розподілом» (нвн. Scharwerk «панщина; важка праця; побічна робота (мулярів, теслярів) | середньоверхньнімецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України