WERK — ЕТИМОЛОГІЯ

арга́т «найманий робітник; робітник на запорізьких риболовецьких промислах; бездомний бродяга»

припускається також (Crânjală 199–200) запозичення з турецької мови через грецьке посередництво;
запозичено з новогрецької мови, очевидно, через посередництво турецької чи румунської (тур. ırgat, рум. argát «тс.»);
нгр. ἀργάτης «робітник, ремісник», ἐργάτης «робітник» є похідним від гр. ἐργάζομαι «працюю», ἕργον «праця», спорідненим з двн. werc «праця», werah, нвн. Werk, ав. varəzəm «тс.»;
болг. арга́т, арга́тин, м. аргат, аргатин, схв. àргатин;
Фонетичні та словотвірні варіанти

арґа́т
арґата́р «роботодавець»
арґатува́ти «батракувати»
арґо́т «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
varəzəm «тс.» авестійська
арга́т болгарська
ἐργάζομαι «працюю» грецька
werc «праця» давньоверхньонімецька
аргат македонська
Werk нововерхньонімецька
ἀργάτης «робітник, ремісник» новогрецька
àргатин сербохорватська
арга́тин українська
аргатин українська
ἐργάτης «робітник» ?
ἕργον «праця» ?
werah ?

бульва́р

запозичене (мабуть, через російське і через польське посередництво) з французької мови;
фр. boulevard «бульвар; оплот» походить від снідерл. bolwerk «кріпосний вал; місце для гуляння», утвореного з основ іменників bol «стовбур дерева, колода», спорідненого з дісл. bolr, нвн. Bóhle, гр. φάλαγξ «тс.», і werk «робота, витвір», спорідненого з двн. wërc, дісл. verk «тс.», гр. ἔργον «діло, праця», ав. varəz «працювати», вірм. gorc «діло»;
р. бр. бульва́р, п. вл. bulwar, ч. слц. слн. bulvár, болг. булева́рд, м. булева́р, схв. булèвāр, бỳлвāр;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
varəz «працювати» авестійська
бульва́р білоруська
булева́рд болгарська
bulwar верхньолужицька
gorc «діло» вірменська
φάλαγξ «тс.» грецька
ἔργον «діло, праця» грецька
wërc давньоверхньонімецька
bolr давньоісландська
verk «тс.» давньоісландська
булева́р македонська
Bóhle нововерхньонімецька
bulwar польська
булèвāр сербохорватська
bolwerk «кріпосний вал; місце для гуляння» середньонідерландська
bulvár словацька
bulvár словенська
бỳлвāр українська
boulevard «бульвар; оплот» французька
bulvár чеська
bol «стовбур дерева, колода» ?
werk «робота, витвір» ?
бульва́р ?

верста́т

запозичення з польської мови;
п. warsztat, ст. warsztat, warstat (XVI ст.) походить від нвн. Wérkstatt «місце праці, майстерня», утвореного з Werk «праця» (wirken «працювати»), спорідненого з гр. ἔργον «праця», ὄργανον «знаряддя», ав. varəz- «працювати», і statt (Stätte «місце»), пов’язаного з stehen «стояти», спорідненим з лат. stare «тс.», псл. stati, укр. ста́ти;
р. Верста́к, бр. Варшта́т [верста́т];
Фонетичні та словотвірні варіанти

eapcmám
варстатъ (XVI ст.)
варста́ть
верста́к
верста́тник
верстатъ (XVII ст.)
верста́ть
Етимологічні відповідники

Слово Мова
varəz- «працювати» авестійська
Варшта́т білоруська
ἔργον «праця» грецька
stare «тс.» латинська
Wérkstatt «місце праці, майстерня» нововерхньонімецька
warsztat польська
stati праслов’янська
ста́ти українська
warsztat ?
warstat ?
Werk «праця» (wirken «працювати») ?
ὄργανον «знаряддя» ?
stehen «стояти» ?
Верста́к ?

воркоч «коса (волосся)»

помилково зіставлялося з схв. брк «вус» (Brückner 602), а також із нвн. Haarzopf «коса» (Срезн. І 400);
остаточно не з’ясоване;
висловлювалась думка (Machek ESJČ 700) про спорідненість із нвн. Werg «клоччя», пов’язаним з нвн. Werk «діло», гр. ἔργον «тс.», що походять від іє. *uerg«діло; робити»;
р. [воркоч] Фасмер, др. въркочъ, воркочь, п. warkocz, ч. слц. vrkoč, схв. вркоч «чепурун»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ἔργον «тс.» грецька
въркочъ давньоруська
*uerg «діло; робити» індоєвропейська
Haarzopf «коса» нововерхньонімецька
Werg «клоччя» нововерхньонімецька
Werk «діло» нововерхньонімецька
warkocz польська
воркоч російська
брк «вус» сербохорватська
вркоч «чепурун» сербохорватська
vrkoč словацька
воркочь українська
vrkoč чеська

Гео́ргій

через старослов’янську мову запозичене з грецької;
гр. Γεώργιος походить від складного іменника γεωργός «землероб», утвореного з основ іменників γῆ «земля» і ἔργον (‹Φέργον) «справа, праця, робота», спорідненого з нім. Werk «справа, праця», англ. work «тс.»;
р. Гео́ргий, бр. Гео́ргі, др. Георгии, слц. Georg, болг. Гео́рги, Гьо́рги, м. Ѓypѓи, схв. Ђypђe, стсл. Георгіи;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Геѡ́ргїй «земледѣлецъ» (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
work «тс.» англійська
Гео́ргі білоруська
Гео́рги болгарська
Γεώργιος походить від складного іменника γεωργός «землероб» грецька
Георгии давньоруська
Ѓypѓи македонська
Werk «справа, праця» німецька
Гео́ргий російська
Ђypђe сербохорватська
Georg словацька
Георгіи старослов’янська
Гьо́рги українська
γῆ «земля» ?

драмату́рг

н. Dramaturgíe походить від гр. δραματουργία «драматичне мистецтво», пов’язаного з δραματουργός «драматург»;
фр. dramaturge, н. Dramatúrg походять від гр. δραματουργός «драматург», що складається з основ іменників δραμα (род. в. δράματος) «дія; сценічний твір» і ἔργον «праця», спорідненого з вірм. gorc «тс.», gorcem «працювати», двн. were «справа, робота», нвн. Werk «тс.»;
запозичення з французької чи німецької мови;
р. бр. болг. м. драмату́рг, п. ч. слц. вл. dramaturg, схв. драмàтург, слн. dramatúrg «завідуючий репертуаром»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

драматургі́я
Етимологічні відповідники

Слово Мова
драмату́рг білоруська
драмату́рг болгарська
dramaturg верхньолужицька
gorc «тс.» вірменська
δραματουργία «драматичне мистецтво» грецька
δραματουργός «драматург» грецька
were «справа, робота» давньоверхньонімецька
драмату́рг македонська
Dramaturgíe німецька
Dramatúrg німецька
Werk «тс.» нововерхньонімецька
dramaturg польська
драмату́рг російська
драмàтург сербохорватська
dramaturg словацька
dramatúrg «завідуючий репертуаром» словенська
dramaturge французька
dramaturg чеська
δραματουργός «драматург» ?
δράματος «дія; сценічний твір» ?
ἔργον «праця» ?
gorcem «працювати» ?

ене́ргія

запозичення з грецької мови;
гр. ἐνέργεια «діяльність; сила» (звідки і пізньолат. energīa «тс.») утворено Арістотелем від ἐνεργής (пізня форма до ἐνεργός) «діловий, активний», яке складається з префікса ἐν- «в-» і основи іменника ἔργον (дор. Fέργον) «праця», спорідненого з ав. varəzəm, двн. werc, нвн. Werk, дісл. verk, вірм. gorc «тс.»;
р. эне́ргия, бр. эне́ргія, п. слц. energia, ч. energie, вл. нл. energija, болг. ене́ргия, м. енергија, схв. енèргија, слн. energíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

енергети́зм
енерге́тик
енерге́тика
енергети́чний
енергі́йний
енергія (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
varəzəm авестійська
эне́ргія білоруська
ене́ргия болгарська
energija верхньолужицька
gorc «тс.» вірменська
ἐνέργεια «діяльність; сила» (звідки і пізньолат. energīa «тс.») грецька
werc давньоверхньонімецька
verk давньоісландська
енергија македонська
energija нижньолужицька
Werk нововерхньонімецька
energia польська
эне́ргия російська
енèргија сербохорватська
energia словацька
energíja словенська
energie чеська
ἐνεργός «діловий, активний» ?
ἐν- «в-» ?
Fέργον «праця» ?

феєрве́рк

н. Féuerwеrk складається з іменників Feuer «вогонь», спорідненого з псл. *руrь «тс.», укр. [пирі́й] «присок», і Werk (свн. двн. wёrc) «робота», спорідненого з днн. дісл. гол. wеrk, дангл. weorc, гр. ἔργον «тс.», ὄργανον«знаряддя»;
запозичення з німецької мови;
р. фейерве́рк, бр. феерве́рк, болг. фо́йерверк;
Фонетичні та словотвірні варіанти

феєрве́ркер «майстер феєрверків»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
феерве́рк білоруська
фо́йерверк болгарська
wеrk голландська
ἔργον «тс.» грецька
ὄργανον «знаряддя» грецька
weorc давньоанглійська
wёrc давньоверхньонімецька
wеrk давньоісландська
wеrk давньонижньонімецька
Féuerwеrk «вогонь» німецька
Feuer німецька
Werk німецька
*руrь «тс.» праслов’янська
фейерве́рк російська
wёrc «робота» середньоверхньнімецька
пирі́й «присок» українська

фільва́рок «маєток з будівлями; хутір або виселок»

запозичення з польської мови;
п. folwark «фільварок» походить від н. Vorwerk «фільварок; хутір», що складається з префікса vor-, спорідненого з гр. πρά, ав. frа, лат. prō, дінд. рrа- «перед, за», укр. пра-, про, та іменника Werk «діло, праця»;
р. фольва́рк, бр. фальва́рак;
Фонетичні та словотвірні варіанти

folwarky (1500)
фольва́рок
Етимологічні відповідники

Слово Мова
frа авестійська
фальва́рак білоруська
πρo грецька
рrа- «перед, за» давньоіндійська
prō латинська
Vorwerk «фільварок; хутір» німецька
Werk «діло, праця» німецька
folwark «фільварок» польська
фольва́рк російська
пра- українська
про українська

літургі́я «церковна відправа у християнстві; обідня»

гр. λειτουργία (атт. λητουργία) «громадська повинність, державна служба, служіння» є складним словом, утвореним з основи λειτ-, пов’язаної з λᾱός (атт. λεώς) «народ, люди, натовп, колектив», яке не має задовільної етимології, і -ουργία, пов’язаної з ἔργον «робота», спорідненої з ав. varǝsǝm, двн. werk, англ. work «тс.»;
через церковнослов’янське посередництво запозичено у давньоруську мову з грецької;
р. болг. литурги́я, бр. літургі́я, др. литургия, п. слц. liturgia, ч. liturgie, вл. нл. liturgija, м. литургиjа, схв. литỳргиjа, слн. liturgíja, стсл. литоургига;
Фонетичні та словотвірні варіанти

літургі́йний
літургі́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
varǝsǝm авестійська
work «тс.» англійська
λητουργία аттічний
λεώς «народ, люди, натовп, колектив» аттічний
літургі́я білоруська
литурги́я болгарська
liturgija верхньолужицька
λειτουργία «громадська повинність, державна служба, служіння» (атт. λητουργία) грецька
-ουργία грецька
ἔργον «робота» грецька
λειτ- грецька
λᾱός грецька
werk давньоверхньонімецька
литургия давньоруська
литургиjа македонська
liturgija нижньолужицька
liturgia польська
литурги́я російська
литỳргиjа сербохорватська
liturgia словацька
liturgíja словенська
литоургига старослов’янська
liturgie чеська

ша́рварок «(іст.) додаткова до панщини феодальна повинність будівницт-ва та ремонту мостів, шляхів, гребель, панських будинків і т. ін.; (перен., розм.) напружена робота, здійснювана спільними зусиллями; час виконання такої роботи; (перен., розм.) безладна метушня, розгардіяш; галас, гамір»

запозичене через польське посередництво із середньоверхньонімецької мови;
свн. scharwёrс «панщина, що відбувається за впорядкованим розподілом» (нвн. Scharwerk «панщина; важка праця; побічна робота (мулярів, теслярів)») є складним словом, утвореним зі слів Schar «натовп, купа (людей); загін (військових); зграя (птахів); косяк (риб)», похідного від дієслова schеren «розрізати», і wёrс (н. Werk) «спроба; праця, робота»;
р. [шарва́рки] «земські, домашні або сільські повинності, збір на них», бр. шарва́рка «дорожня повинність», п. szarwark «повинність сільських громад по-стачати людей з кіньми для будівлі або ремонту громадських доріг, мостів, парафіяльних церков тощо; масова робота на пана, що не входить до панщини; даремна фізична праця; вид оплати в цеху різників; (ст.) метушня, розгардіяш, галас»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ша́йварок «тс.»
ша́рварка «безладна метушня; розгар-діяш; [невеликі витрати на земські відбутки Бі]»
шарва́рщина «додаткова до панщини повинність» (іст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шарва́рка «дорожня повинність» білоруська
Schar «натовп, купа (людей); загін (військових); зграя (птахів); косяк (риб)» нововерхньонімецька
schеren «розрізати» нововерхньонімецька
Werk «спроба; праця, робота» нововерхньонімецька
Scharwerk «панщина; важка праця; побічна робота (мулярів, теслярів)» нововерхньонімецька
szarwark «повинність сільських громад по-стачати людей з кіньми для будівлі або ремонту громадських доріг, мостів, парафіяльних церков тощо; масова робота на пана, що не входить до панщини; даремна фізична праця; вид оплати в цеху різників; (ст.) метушня, розгардіяш, галас» польська
шарва́рки «земські, домашні або сільські повинності, збір на них» російська
scharwёrс «панщина, що відбувається за впорядкованим розподілом» (нвн. Scharwerk «панщина; важка праця; побічна робота (мулярів, теслярів) середньоверхньнімецька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України