UTE — ЕТИМОЛОГІЯ

во́ша́

псл. ѵъšь;
споріднене з лит. [vievesà] (‹*veivesa) «пташина воша», usnìs «будяк», лтс. usne «тс.», гот. frawisan «пожирати, поїдати», алб. usht «колос», дінд. vas- «їсти»;
іе. *us-i-s зіставляється ще з герм. lūs, нвн. Laus (Schulze Kl. Schr. 59; Machek ESJČ 685–686), а також з лит. ute «воша», лтс. uts «тс.» від основи *uts-is (Преобр. І 99–100; Holub–Kop. 413);
інші, менш імовірні точки зору подано у Фасмера;
р. вошь, бр. вош, др. въшь, вошь, п. wesz, ч. veš, слц. voš, вл. woš, нл. woš, weš, полаб. vås, болг. въ́шка, м. вошка, схв. вȁш, уш, вȁшка, слн. úš, стсл. въшь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вош
вошва́
воши́вець
воши́вий
воши́віти
вошко́вий
вошове́ць
вуш
вуша́ль
вуши́вець
вуши́вий
вши́ця «попелиця, Aphis brassicae»
уш
уші́ль
Етимологічні відповідники

Слово Мова
usht «колос» албанська
вош білоруська
въ́шка болгарська
woš верхньолужицька
lūs германські
frawisan «пожирати, поїдати» готська
vas- «їсти» давньоіндійська
въшь давньоруська
usne «тс.» латиська
uts «тс.» латиська
vievesà «пташина воша» (‹*veivesa) литовська
ute «воша» литовська
вошка македонська
woš нижньолужицька
weš нижньолужицька
Laus нововерхньонімецька
vås полабська
wesz польська
ѵъšь праслов’янська
вошь російська
вȁш сербохорватська
voš словацька
úš словенська
въшь старослов’янська
вошь українська
уш українська
вȁшка українська
veš чеська
usnìs «будяк» ?
*us-i-s ?
*uts-is ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України