TI — ЕТИМОЛОГІЯ

тайм

запозичення з англійської мови;
англ. time «час» (дангл. tīma «час, період, тривалість життя») споріднене з дісл. tīmi «час», дінд. dā́tі, dyáti «ріже, ділить», гр. δαΐζω «ділю, розділяю, розподіляю», вірм. ti «вік»;
р. бр. тайм, п. tajm;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
time «час» (дангл. tīma «час, період, тривалість життя») англійська
тайм білоруська
ti «вік» вірменська
δαΐζω «ділю, розділяю, розподіляю» грецька
tīma давньоанглійська
dā́tі давньоіндійська
dyáti «ріже, ділить» давньоіндійська
tīmi «час» давньоісландська
tajm польська
тайм російська

ти

псл. ty;
споріднене з лит. tù «ти», лтс. tu, прус. tou, tu, гот. þū˘, двн. dū˘, вірм. du, дірл. tú, алб. ti (*tū), лат. tū, гр. σύ, дор. τύ дперс. tuvam, ав. tū, tvēm, дінд. tvám, tuvam, тох. A tu; іє. *tū˘ «тс.». – Фасмер IV 130; Черных ІI 274–275; Горяев 381; Brückner 587; Machek ESJČ 663; Holub–Kop. 398; Schuster-Šewc 1566; Младенов 633; Skok III 466; ESSJ Sl. gr. II 704–706; Trautmann 331–332; Mühl.–Endz. IV 254–255; Kluge–Mitzka 145; Brugmann Grundriss II 2, 383–384; Demonstrativpron. 30–32; Walde–Hofm. II 712; Frisk II 817; Uhlenbeck 113, 118; Pokorny 1097–1098. – Пор. тебе́;
р. бр. др. ты, п. ч. слц. вл. нл. ty, полаб. tåi, болг. м. ти, схв. ти̑, слн. tí, стсл. ты;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ти «тобі»
ти́кало «той, хто говорить на ти»
ти́кати «звертатися на ти»
ти́катися
тя «тебе»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
авестійська
tvēm авестійська
ti (*tū) албанська
*tū албанська
ты білоруська
ти болгарська
ty верхньолужицька
du вірменська
þū˘ готська
σύ грецька
dū˘ давньоверхньонімецька
tvám давньоіндійська
tuvam давньоіндійська
давньоірландська
tuvam давньоперська
ты давньоруська
τύ дорійський
*tū˘ індоєвропейська
латинська
tu латиська
«ти» литовська
ти македонська
ty нижньолужицька
tåi полабська
ty польська
ty праслов’янська
tou прусська
tu прусська
ты російська
ти̑ сербохорватська
ty словацька
словенська
ты старослов’янська
tu тохарська А
ty чеська

ти «чи»

псл. ti‹*tei (первісно форма місцевого відмінка однини від (*tъ «той»);
споріднене з лит. teĩ..., teĩ «як ..., так і», teĩp «так», taĩ «це, те», гот. þеі «що, щоб»;
р. [ти], бр. ці, п. ст. сі, стсл. ти «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ті
ці «тс.»бр.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ці білоруська
þеі «що, щоб» готська
teĩ..., teĩ литовська
teĩp «так» литовська
taĩ «це, те» литовська
сі (ст.) польська
ti (первісно форма місцевого відмінка однини від (*tъ «той») праслов’янська
*tei праслов’янська
ти російська
ти «тс.» старослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України