THESAURUS — ЕТИМОЛОГІЯ

теза́урус «словник, що подає лексику певної мови в усьому її обсязі»

запозичення із західноєвропейських мов;
н. Thesaurus, фр. англ. thesaurus походять від лат. thēsaurus «скарб», що відтворює гр. ϑησαυρός «тс.», етимологічно неясного;
р. болг. м. теза́урус, бр. тэза́ўрус, п. ч. слц. tezaurus, thesaurus, схв. тесаурус, тезаурус, слн. tezávrus;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тезаврува́ти «нагромаджувати золото як скарб»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
thesaurus англійська
тэза́ўрус білоруська
теза́урус болгарська
ϑησαυρός «тс.» грецька
thēsaurus «скарб» латинська
теза́урус македонська
Thesaurus німецька
tezaurus польська
thesaurus польська
теза́урус російська
тесаурус сербохорватська
тезаурус сербохорватська
tezaurus словацька
thesaurus словацька
tezávrus словенська
thesaurus французька
tezaurus чеська
thesaurus чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України