THESAURUS — ЕТИМОЛОГІЯ
теза́урус «словник, що подає лексику певної мови в усьому її обсязі»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Thesaurus, фр. англ. thesaurus походять від лат. thēsaurus «скарб», що відтворює гр. ϑησαυρός «тс.», етимологічно неясного;
р. болг. м. теза́урус, бр. тэза́ўрус, п. ч. слц. tezaurus, thesaurus, схв. тесаурус, тезаурус, слн. tezávrus;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тезаврува́ти
«нагромаджувати золото як скарб»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
thesaurus | англійська |
тэза́ўрус | білоруська |
теза́урус | болгарська |
ϑησαυρός «тс.» | грецька |
thēsaurus «скарб» | латинська |
теза́урус | македонська |
Thesaurus | німецька |
tezaurus | польська |
thesaurus | польська |
теза́урус | російська |
тесаурус | сербохорватська |
тезаурус | сербохорватська |
tezaurus | словацька |
thesaurus | словацька |
tezávrus | словенська |
thesaurus | французька |
tezaurus | чеська |
thesaurus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України