TAP — ЕТИМОЛОГІЯ

тампо́н

запозичення з французької мови;
фр. tampon «пробка, затичка; тампон» є назалізованим варіантом форми tapon «жмут одягу, білизни», утвореної за допомогою суфікса -оn від франк. *tарро, спорідненого з двн. zapho «затичка», нвн. Zapfen, дангл. tæppa, англ. tap «тс.»;
р. бр. болг. м. тампо́н, п. tampon, ч. слц. слн. tampón, схв. та̀мпо̄н;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тампона́ж
тампона́ція
тампонува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tap «тс.» англійська
тампо́н білоруська
тампо́н болгарська
tæppa давньоанглійська
zapho «затичка» давньоверхньонімецька
тампо́н македонська
Zapfen нововерхньонімецька
tampon польська
тампо́н російська
та̀мпо̄н сербохорватська
tampón словацька
tampón словенська
*tарро франкська
tampon «пробка, затичка; тампон» французька
tapon «жмут одягу, білизни» французька
-оn (суф.) французька
tampón чеська

тапе́р «піаніст або баяніст, що грав за плату на танцювальних вечорах»

запозичення з французької мови;
фр. tapeur «тс.» пов’язане з taper «бити, ударяти; грати на фортепіано», ст. «затикати (забивати пробку)», спорідненим з двн. zapho «затичка», нвн. Zapfen, дангл. tæppa, англ. гол. tap «тс.»;
р. бр. тапёр, п. taper;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tap «тс.» англійська
тапёр білоруська
tap «тс.» голландська
tæppa давньоанглійська
zapho «затичка» давньоверхньонімецька
Zapfen нововерхньонімецька
taper польська
тапёр російська
tapeur «тс.» французька
taper «бити, ударяти; грати на фортепіано» французька

то́пати «іти»

псл. top-, пов’язане чергуванням голосних з tep-;
звуконаслідувальне утворення, пор. лтс. tapa, tapu «туп-туп»;
tapât «крокувати, топати», лит. tapuoti «тс.»;
пор. також фін.-уг. tap «бити, штовхати», самодійське tap- «тс.» (див. Paasonen KSz 14, 69), тат. каз. кипч. taptamak «топтати», tap-tap «туп-туп»;
р. то́пать, бр. то́паць, п. [topotać się] «дрижати (від страху, тривоги)», ч. t’opati «крокувати», вл. topotać «тупати», болг. м. то́пот «тупіт», схв. топо̀тати «тупати», слн. topotáti «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

про́топки «слід ніг»
ро́зтопом «завзято, радо, із запалом»
розтопша́ «незграбна жінка»
топ «туп» (виг.)
топа́ «стопа»
топанча́ «черевичок»
то́піт
то́пкати «топтати»
топота́ти «бігти з тупотом»
топоті́ти «тс.»
топу́-топу́ «тупу-тупу» (виг.)
тьо́па «той, хто топає»
тьо́пати «плентатися»
тьо́пкатися «тинятися»
тьо́пко «той, хто тупотить»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
то́паць білоруська
то́пот «тупіт» болгарська
topotać «тупати» верхньолужицька
taptamak «топтати» казахська
tap-tap казахська
taptamak «топтати» кипчацька
tap-tap кипчацька
tapa латиська
tapu «туп-туп» латиська
tapât «крокувати, топати» латиська
tapuoti «тс.» литовська
то́пот «тупіт» македонська
topotać się «дрижати (від страху, тривоги)» польська
top- праслов’янська
tep- праслов’янська
то́пать російська
топо̀тати «тупати» сербохорватська
topotáti «тс.» словенська
taptamak «топтати» татарська
tap-tap «туп-туп» татарська
t'opati «крокувати» чеська
tap «бити, штовхати» ?
tap- «тс.» (див. Paasonen KSz 14, 69) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України