TAP — ЕТИМОЛОГІЯ
тампо́н
запозичення з французької мови;
фр. tampon «пробка, затичка; тампон» є назалізованим варіантом форми tapon «жмут одягу, білизни», утвореної за допомогою суфікса -оn від франк. *tарро, спорідненого з двн. zapho «затичка», нвн. Zapfen, дангл. tæppa, англ. tap «тс.»;
р. бр. болг. м. тампо́н, п. tampon, ч. слц. слн. tampón, схв. та̀мпо̄н;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тампона́ж
тампона́ція
тампонува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tap «тс.» | англійська |
тампо́н | білоруська |
тампо́н | болгарська |
tæppa | давньоанглійська |
zapho «затичка» | давньоверхньонімецька |
тампо́н | македонська |
Zapfen | нововерхньонімецька |
tampon | польська |
тампо́н | російська |
та̀мпо̄н | сербохорватська |
tampón | словацька |
tampón | словенська |
*tарро | франкська |
tampon «пробка, затичка; тампон» | французька |
tapon «жмут одягу, білизни» | французька |
-оn (суф.) | французька |
tampón | чеська |
тапе́р «піаніст або баяніст, що грав за плату на танцювальних вечорах»
запозичення з французької мови;
фр. tapeur «тс.» пов’язане з taper «бити, ударяти; грати на фортепіано», ст. «затикати (забивати пробку)», спорідненим з двн. zapho «затичка», нвн. Zapfen, дангл. tæppa, англ. гол. tap «тс.»;
р. бр. тапёр, п. taper;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tap «тс.» | англійська |
тапёр | білоруська |
tap «тс.» | голландська |
tæppa | давньоанглійська |
zapho «затичка» | давньоверхньонімецька |
Zapfen | нововерхньонімецька |
taper | польська |
тапёр | російська |
tapeur «тс.» | французька |
taper «бити, ударяти; грати на фортепіано» | французька |
то́пати «іти»
псл. top-, пов’язане чергуванням голосних з tep-;
звуконаслідувальне утворення, пор. лтс. tapa, tapu «туп-туп»;
tapât «крокувати, топати», лит. tapuoti «тс.»;
пор. також фін.-уг. tap «бити, штовхати», самодійське tap- «тс.» (див. Paasonen KSz 14, 69), тат. каз. кипч. taptamak «топтати», tap-tap «туп-туп»;
р. то́пать, бр. то́паць, п. [topotać się] «дрижати (від страху, тривоги)», ч. t’opati «крокувати», вл. topotać «тупати», болг. м. то́пот «тупіт», схв. топо̀тати «тупати», слн. topotáti «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
про́топки
«слід ніг»
ро́зтопом
«завзято, радо, із запалом»
розтопша́
«незграбна жінка»
топ
«туп»
(виг.)
топа́
«стопа»
топанча́
«черевичок»
то́піт
то́пкати
«топтати»
топота́ти
«бігти з тупотом»
топоті́ти
«тс.»
топу́-топу́
«тупу-тупу»
(виг.)
тьо́па
«той, хто топає»
тьо́пати
«плентатися»
тьо́пкатися
«тинятися»
тьо́пко
«той, хто тупотить»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
то́паць | білоруська |
то́пот «тупіт» | болгарська |
topotać «тупати» | верхньолужицька |
taptamak «топтати» | казахська |
tap-tap | казахська |
taptamak «топтати» | кипчацька |
tap-tap | кипчацька |
tapa | латиська |
tapu «туп-туп» | латиська |
tapât «крокувати, топати» | латиська |
tapuoti «тс.» | литовська |
то́пот «тупіт» | македонська |
topotać się «дрижати (від страху, тривоги)» | польська |
top- | праслов’янська |
tep- | праслов’янська |
то́пать | російська |
топо̀тати «тупати» | сербохорватська |
topotáti «тс.» | словенська |
taptamak «топтати» | татарська |
tap-tap «туп-туп» | татарська |
t'opati «крокувати» | чеська |
tap «бити, штовхати» | ? |
tap- «тс.» (див. Paasonen KSz 14, 69) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України