TALUS — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. tьlo «дно, основа, ґрунт», пов’язане зі stьlati «розстилати»;

споріднене з лит. tìlės «дощаний настил на дні човна», tìltas «міст», pα̃talas «постіль», лтс. tals, tale «білильня (льону)», til˜ts «міст», прус. talus «підлога», двн. dilla, dili «мостина», дісл. þel «ґрунт, основа», дірл. talam «земля», лат. tellūs «тс.», гр. τηλίᾱ «гральна дошка», дінд. talam «площина, рівнина»;

іє. *tel- «плоский; розстилати»;

р. [тло] «дно, спід, основа», др. тьло «земля, ґрунт, підлога», п. tło «фон; ґрунт», ч. [tlo, tla] «дощана стеля», слц. tlo «стеля», do tla «дотла», вл. tło «підлога», нл. tło «підлога, смуга землі, країна», м. тло «ґрунт», схв. тло̏, тле̏ «ґрунт, земля; підлога», слн. tlò, tlà «тс.»;