TA — ЕТИМОЛОГІЯ

та «і; але»

псл. ta «та», пов’язане із займенником tъ «той»;
зіставляється з лит. tuõj «зараз, зразу, негайно», tuojaũ «тс.», гр. τω̃ «тоді, потім», хет. ta «і», дінд. tāt «унаслідок цього»;
др. та «і, та», болг. та «і, та, тому, щоб», м. та «і, та», схв. та̏ «та, так, адже», стсл. та «і, та»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
та «і, та, тому, щоб» болгарська
τω̃ «тоді, потім» грецька
tāt «унаслідок цього» давньоіндійська
та «і, та» давньоруська
tuõj «зараз, зразу, негайно» литовська
tuojaũ «тс.» литовська
та «і, та» македонська
ta «та» праслов’янська
«той» праслов’янська
та̏ «та, так, адже» сербохорватська
та «і, та» старослов’янська
ta «і» хетська

та́бу́

запозичене з мови корінних жителів Полінезії через англійську (англ. taboo, tabu «табу, заборона»);
полінезійське tapu «священний, недоторканний» (букв. «надзвичайно відзначений») утворене з ta «відзначити» і pu «дуже, надзвичайно»;
р. бр. болг. табу́, п. ч. слц. tabu, м. табу, схв. табу, слн. tabú;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
taboo англійська
tabu англійська
табу́ білоруська
табу́ болгарська
табу македонська
tabu польська
табу́ російська
табу сербохорватська
tabu словацька
tabú словенська
tabu чеська
tapu «священний, недоторканний» (букв. «надзвичайно відзначений») ?
ta «відзначити» ?
pu «дуже, надзвичайно» ?

той

псл. tъ (tъjь), ta (taja), to (toje);
споріднені з лит. tàs, tà «той, та», лтс. tas, tα̃ «тс.», дінд. tá-, tā́- «цей», ав. ta- «тс.», гр. τόν (зн. в.), τήν (дор. τᾱʹν), τό, лат. is-tum, is-tam, is-tud, тох. A täm «це», гот. þata «тс.», алб. të «щоб»;
іє. *to- з вказівним значенням (‹ *so, *sā, *tod, відмінювання яких було спочатку суплетивним, пізніше узагальненим за рештою відмінків);
на слов’янському ґрунті первісна форма *tъ ускладнювалася внаслідок редуплікації або додавання підсилюючих формантів займенникового походження -jь, -nъ;
р. тот, [той], та, то, бр. той, та́я, то́е, др. тъ, тыи, тъи, та, тая, то, тое, п. ten, [tyj], ta, to, ч. нл. ten, ta, to, слц. ten, tá, to, вл. týn, ta, to, болг. той, тя, то, м. тоj, таа, тоа, схв. та̑j, та̑, то, слн. tá, tà, tý, стсл. тъ, та, то;
Фонетичні та словотвірні варіанти

втім (уті́м)
зате́
зати́м
зато́го «скоро»
по́ті́м
пото́му
приті́м
притоме́нний «наявний»
прито́мний
прито́мніти
прито́му
та
та́я
те
те́є
те́єньки
те́єчки
тей
тий
то
тоє
тот
тота́
тоте́
тото́
тото́й
тото́т
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ta- «тс.» авестійська
«щоб» албанська
той білоруська
та́я білоруська
то́е білоруська
той болгарська
тя болгарська
то болгарська
tón верхньолужицька
ta верхньолужицька
to верхньолужицька
þata «тс.» готська
τόν (зн. в.) грецька
τήν (дор. τᾱʹν) грецька
τό грецька
tá- давньоіндійська
tā́- «цей» давньоіндійська
тъ давньоруська
тыи давньоруська
тъи давньоруська
та давньоруська
тая давньоруська
то давньоруська
тое давньоруська
τᾱʹν дорійський
*to- (‹ *so, *sā, *tod, відмінювання яких було спочатку суплетивним, пізніше узагальненим за рештою відмінків) індоєвропейська
*so індоєвропейська
*sā індоєвропейська
*tod індоєвропейська
*tъ індоєвропейська
-nъ індоєвропейська
-jь індоєвропейська
is-tum латинська
is-tam латинська
is-tud латинська
tas латиська
tα̃ «тс.» латиська
tàs литовська
«той, та» литовська
тоj македонська
таа македонська
тоа македонська
ten нижньолужицька
ta нижньолужицька
to нижньолужицька
ten польська
tyj польська
ta польська
to польська
(tъjь) праслов’янська
ta (taja) праслов’янська
to (toje) праслов’янська
tъjь праслов’янська
taja праслов’янська
toje праслов’янська
тот російська
той російська
та російська
то російська
та̑j сербохорватська
та̑ сербохорватська
то сербохорватська
ten словацька
словацька
to словацька
словенська
словенська
словенська
тъ старослов’янська
та старослов’янська
то старослов’янська
täm «це» тохарська А
ten чеська
ta чеська
to чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України