SUPER — ЕТИМОЛОГІЯ

зюйд «південь, південний напрямок; південний вітер»

запозичено з голландської мови на початку XVIII ст;
гол. Zuiden «південь», як і днн. sūthar, дангл. sūþ, suðan, двн. sundan, нвн. Süden, походить від пгерм. *sunþan «з півдня», яке загальноприйнятої етимології не має;
зіставляється з *suinþa- «праворуч» або з лат. super «над», гр. ὕπερ «тс.»;
р. бр. зюйд;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зюд
зю́йдовий «південний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зюйд білоруська
Zuiden «південь» голландська
*suinþa- «праворуч» голландська
ὕπερ «тс.» грецька
sūþ давньоанглійська
suðan давньоанглійська
sundan давньоверхньонімецька
sūthar давньонижньонімецька
super «над» латинська
Süden нововерхньонімецька
*sunþan «з півдня» прагерманська
зюйд російська

сопра́но «найвищий співочий жіночий голос; високі за регістром різновиди деяких музичних інструментів»

запозичення з італійської мови;
іт. soprano «високий жіночий голос» (букв. «верхній, вищий»), очевидно, пов’язане з пізньолат. superānus «високий; верхній», похідним від лат. super «зверху, вгорі»;
пояснюється також як похідне від іт. sopra «зверх; понад», яке продовжує лат. supra «зверху; нагорі; вище; понад», пов’язане з super;
р. болг. сопра́но, бр. сапра́на, п. вл. sopran, ч. слц. слн. soprán, sopranista, м. сопра́н, схв. са̏прāн, сопра̀нистица, сопра̀нисткиња, слн. sopraníst;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сопра́н
сопрані́стка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сапра́на білоруська
сопра́но болгарська
sopran верхньолужицька
soprano «високий жіночий голос» (букв. «верхній, вищий») італійська
sopra «зверх; понад» італійська
super «зверху, вгорі» латинська
supra «зверху; нагорі; вище; понад» латинська
сопра́н македонська
superānus «високий; верхній» пізньолатинська
sopran польська
сопра́но російська
прāн сербохорватська
soprán словацька
sopranista словацька
soprán словенська
sopranista словенська
sopraníst словенська
сопра̀нистица українська
сопра̀нисткиња українська
soprán чеська
sopranista чеська

сувере́н «носій верховної влади»

фр. souverain «монарх, государ; соверен (англійська золота монета)» через ст. soverain (звідки також англ. сангл. sovereign «монарх; соверен, золота монета в 1 фунт стерлінгів») зводиться до слат. superānus «глава, керівник; вождь, правитель», пов’язаного з лат. super «над; зверху»;
запозичення з французької мови;
р. болг. м. сувере́н, суверените́т, бр. суверэ́н, суверэнітэ́т, п. suweren, suwerenność, заст. suwerenat, ч. слц. слн. suverén, вл. suwerenita, схв. сувèрēн, суверенѝтēт;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сувереніте́т «незалежність держави»
сувере́нний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
суверэ́н білоруська
сувере́н болгарська
suwerenita верхньолужицька
super «над; зверху» латинська
сувере́н македонська
suweren польська
suwerenność польська
сувере́н російська
сувèрēн сербохорватська
superānus «глава, керівник; вождь, правитель» середньолатинська
suverén словацька
suverén словенська
суверените́т українська
суверэнітэ́т українська
суверенѝтēт українська
souverain «монарх, государ; соверен (англійська золота монета)» французька
suverén чеська
soverain (звідки також англ. сангл. sovereign «монарх; соверен, золота монета в 1 фунт стерлінгів») ?
suwerenat ?

су́ма «загальна кількість»

запозичення з латинської мови;
лат. summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» є формою жін. р. від summus (‹*sup-mos) «найвищий», пов’язаного з super «зверху, над», sub «під» і спорідненого з дінд. upamáḥ «найвищий», ав. upǝma-, гр. ὕπατος, дангл. ufema «тс.»;
р. су́мма, бр. болг. м. су́ма, п. ч. слц. вл. suma, нл. summa, схв. су̏ма, слн. súma;
Фонетичні та словотвірні варіанти

несуме́нна сума «тс.»
підсумко́вий
пі́дсу́мок
підсумува́ти
сума (1496)
сума́р «дуже багатий капіталіст»
сума́рний
суме́нний «дуже велика сума»
суме́та «велика сума»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
upǝma- авестійська
су́ма білоруська
су́ма болгарська
suma верхньолужицька
ὕπατος грецька
ufema «тс.» давньоанглійська
upamáḥ «найвищий» давньоіндійська
summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» латинська
су́ма македонська
summa нижньолужицька
suma польська
від summus «найвищий» (‹*sup-mos) російська
су́мма російська
ма сербохорватська
suma словацька
súma словенська
suma чеська
від summus «найвищий» (‹*sup-mos) ?
super «зверху, над» ?
sub «під» ?

супер- (перша частина складних слів, що означає «розташований над чимсь»: суперобкла́динка; «головний»: суперарбі́тр; «вищої якості, підсиленої дії»: суперфі́льтр, супершви́дкісний; «повторний, вторинний»: суперобма́зування; «останній, найбільш сучасний»: супермо́да)

засвоєно із запозичених слів типу суперпози́ція, суперстра́т, у яких перший компонент походить від лат. super (‹ *(e)ks-uper) «над, вище, понад», пов’язаного з sub (‹ *(e)ks-up-) «під» і спорідненого з дінд. upári «над», ав. upairi, гр. ὐπέρ, гот. ufar, дісл. yfir, двн. ubir, нвн. über «тс.»;
р. бр. болг. м. схв. супер-, п. ч. слц. слн. super-;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
upairi авестійська
супер- білоруська
супер- болгарська
ufar готська
ὐπέρ грецька
ubir давньоверхньонімецька
upári «над» давньоіндійська
yfir давньоісландська
super «над, вище, понад» (‹ *(e)ks-uper) латинська
супер- македонська
über «тс.» нововерхньонімецька
super- польська
супер- російська
супер- сербохорватська
super- словацька
super- словенська
super- чеська
суперпози́ція ?
суперстра́т ?
*(e)ks-up-) «під» ?

суперфосфа́т

запозичення із західноєвропейських мов;
н. Superphosphát, фр. англ. superphosphate, нлат. superphosphatum утворено від нлат. лат. super «зверху, над» і нлат. phosphatum «фосфат»;
р. болг. м. суперфосфа́т, бр. суперфасфа́т, п. вл. superfosfat, ч. слц. слн. superfosfát, схв. суперфа̏сфāт;
Фонетичні та словотвірні варіанти

суперфосфа́тник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
superphosphate англійська
суперфасфа́т білоруська
суперфосфа́т болгарська
superfosfat верхньолужицька
super «зверху, над» латинська
суперфосфа́т македонська
Superphosphát німецька
superphosphatum новолатинська
super «зверху, над» новолатинська
phosphatum «фосфат» новолатинська
superfosfat польська
суперфосфа́т російська
сфāт сербохорватська
superfosfát словацька
superfosfát словенська
superphosphate французька
superfosfát чеська

супі́н

лат. (verbum) supīnum є формою середнього роду від supīnus «відкинутий назад», пов’язаного з sub «під», super «зверху, над»;
запозичення з латинської мови;
р. болг. супи́н, бр. супі́н, п. ч. вл. supinum, слц. supínum, схв. су̀пӣн, слн. supín;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
супі́н білоруська
супи́н болгарська
supinum верхньолужицька
supīnum є формою середнього роду від supīnus «відкинутий назад» (verbum) латинська
supinum польська
супи́н російська
н сербохорватська
supínum словацька
supín словенська
supinum чеська
sub «під» ?
super «зверху, над» ?

супрові́т «винесення остаточного рішення, рішення вищої інстанції Нед, Куз; вища військова комісія Исслед. п. яз.»

очевидно, походить від п. superarbitrium «остаточне рішення», нім. Superarbitrium «рішення старшого третейського судді, остаточне рішення», що складається з лат. super «зверху, над» і arbitrium «рішення третейського судді, арбітражне рішення»;
п. [pójść suprowitem] «бути знятим з військового обліку»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

піти супрові́том «бути звільненим лікарською комісією з військової служби»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
super «зверху, над» латинська
Superarbitrium «рішення старшого третейського судді, остаточне рішення» німецька
superarbitrium «остаточне рішення» польська
pójść suprowitem «бути знятим з військового обліку» польська
arbitrium «рішення третейського судді, арбітражне рішення» ?

сурду́т «сюртук»

фр. surtout «верхній чоловічий одяг, сюртук» утворене з прийменника sur «на, над, зверху», що походить від лат. super «тс.», і tout «весь», що зводиться до лат. tōtus «тс.», віддалено спорідненого з дінд. tavīti (tā́uti) «має силу», лтс. tauta «народ», псл. tyti «жиріти», tukъ «жир»;
через польську мову запозичене з французької;
бр. сурду́т «сюртук», п. surdut, surtut «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сурдути́на «поганенький сурдут»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сурду́т «сюртук» білоруська
tavīti «має силу» (tā́uti) давньоіндійська
super «тс.» латинська
tōtus «тс.» латинська
tauta «народ» латиська
surdut «тс.» польська
surtut «тс.» польська
tyti «жиріти» праслов’янська
surtout «верхній чоловічий одяг, сюртук» французька
sur «на, над, зверху» ?
tout «весь» ?
tukъ «жир» ?

сюрреалі́зм

запозичення з французької мови;
фр. surréalisme «надреалізм» утворене з прийменника sur «над», що виник з лат. super «тс.», і réalisme «реалізм»;
р. сюрреали́зм, бр. сюррэалі́зм, п. surrealizm, ч. surrealismus, слц. surrealizmus, болг. сюрреали́зъм, слн. surrealízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сюрреалі́ст
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сюррэалі́зм білоруська
сюрреали́зъм болгарська
super «тс.» латинська
surrealizm польська
сюрреали́зм російська
surrealizmus словацька
surrealízem словенська
surréalisme «надреалізм» французька
surrealismus чеська
sur «над» ?
réalisme «реалізм» ?

сюрту́к

фр. surtout «широкий верхній одяг» утворилося з прийменника sur «над», що виник з лат. super «тс.», і tout «весь, все», що походить від лат. tōtus «весь» неясного походження, до якого зводиться укр. тота́льний;
запозичення з французької мови;
р. болг. сюрту́к, схв. су̀ртука;
Фонетичні та словотвірні варіанти

серту́к
сертучи́на «сюртук, поганий сюртук»
сірту́к
сіртучи́на
сюртуко́вий
сюртучи́на
сюрту́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сюрту́к болгарська
super «тс.» латинська
tōtus «весь» латинська
сюрту́к російська
су̀ртука сербохорватська
тота́льний українська
surtout «широкий верхній одяг» французька
sur «над» ?
tout «весь, все» ?

Іпа́тій

через церковнослов’янське посередництво запозичене з грецької мови;
гр. πάτιος пов’язане з ὕπατος «верховний, найвищий», спорідненим з дінд. upamáh «тс.», лат. super «над»;
виведення імені з латинської мови (Суперанская 78) помилкове;
р. Ипа́тий, Ипа́т, бр. І па́цій, Iпа́т, болг. Ипати́я (жін. р.), стсл. Ѵпатіи;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Іпа́т
Үпатій «достоинъ, наивышшыи судя, высокий аб(о) верховный» (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Іпа́цій білоруська
Iпа́т білоруська
Ипати́я (жін. р.) болгарська
πάτιος «верховний, найвищий» грецька
ὕπατος грецька
upamáh «тс.» давньоіндійська
super «над» латинська
Ипа́тий російська
Ипа́т російська
Ѵпатіи старослов’янська

пуло́вер

запозичення з англійської мови;
англ. pull-over «пуловер» утворено з основи дієслова pull «тягти», пов’язаного з сангл. pullen, дангл. pullian «збирати, зривати, смикати», етимологічно неясними, і прислівника over «через край; понад», пов’язаного з сангл. дангл. ofer «через край; угорі», спорідненими з дфриз. дат. over «над, понад; через», ūr, дісл. yfir, шв. över, норв. yver, двн. ubar, ubir, свн. нвн. über «тс.», лат. super «нагорі, зверху», гр. ὑπέρ «зверху; над; через», дінд. upári «вгорі, над», ав. upairi «через край, угорі, по той бік»;
р. бр. болг. схв. пуло́вер, п. pulower, ч. pulovr, слц. pulóver, м. пуловер;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
upairi «через край, угорі, по той бік» авестійська
pull-over «пуловер» англійська
pull «тягти» англійська
over «через край; понад» англійська
пуло́вер білоруська
пуло́вер болгарська
ὑπέρ «зверху; над; через» грецька
pullian «збирати, зривати, смикати» давньоанглійська
ofer «через край; угорі» давньоанглійська
ubar давньоверхньонімецька
ubir давньоверхньонімецька
upári «вгорі, над» давньоіндійська
yfir давньоісландська
over «над, понад; через» давньофризька
ūr давньофризька
over «над, понад; через» датська
ūr датська
ūr датська
super «нагорі, зверху» латинська
пуловер македонська
über «тс.» нововерхньонімецька
yver норвезька
pulower польська
пуло́вер російська
пуло́вер сербохорватська
pullen середньоанглійська
ofer «через край; угорі» середньоанглійська
über «тс.» середньоверхньнімецька
pulóver словацька
pulovr чеська
över шведська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України