SUPER — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
зюйд «південь, південний напрямок; південний вітер»
запозичено з голландської мови на початку XVIII ст;
гол. Zuiden «південь», як і днн. sūthar, дангл. sūþ, suðan, двн. sundan, нвн. Süden, походить від пгерм. *sunþan «з півдня», яке загальноприйнятої етимології не має;
зіставляється з *suinþa- «праворуч» або з лат. super «над», гр. ὕπερ «тс.»;
р. бр. зюйд;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зюд
зю́йдовий
«південний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
зюйд | білоруська |
Zuiden «південь» | голландська |
*suinþa- «праворуч» | голландська |
ὕπερ «тс.» | грецька |
sūþ | давньоанглійська |
suðan | давньоанглійська |
sundan | давньоверхньонімецька |
sūthar | давньонижньонімецька |
super «над» | латинська |
Süden | нововерхньонімецька |
*sunþan «з півдня» | прагерманська |
зюйд | російська |
сопра́но «найвищий співочий жіночий голос; високі за регістром різновиди деяких музичних інструментів»
запозичення з італійської мови;
іт. soprano «високий жіночий голос» (букв. «верхній, вищий»), очевидно, пов’язане з пізньолат. superānus «високий; верхній», похідним від лат. super «зверху, вгорі»;
пояснюється також як похідне від іт. sopra «зверх; понад», яке продовжує лат. supra «зверху; нагорі; вище; понад», пов’язане з super;
р. болг. сопра́но, бр. сапра́на, п. вл. sopran, ч. слц. слн. soprán, sopranista, м. сопра́н, схв. са̏прāн, сопра̀нистица, сопра̀нисткиња, слн. sopraníst;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сопра́н
сопрані́стка
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сапра́на | білоруська |
сопра́но | болгарська |
sopran | верхньолужицька |
soprano «високий жіночий голос» (букв. «верхній, вищий») | італійська |
sopra «зверх; понад» | італійська |
super «зверху, вгорі» | латинська |
supra «зверху; нагорі; вище; понад» | латинська |
сопра́н | македонська |
superānus «високий; верхній» | пізньолатинська |
sopran | польська |
сопра́но | російська |
прāн | сербохорватська |
soprán | словацька |
sopranista | словацька |
soprán | словенська |
sopranista | словенська |
sopraníst | словенська |
сопра̀нистица | українська |
сопра̀нисткиња | українська |
soprán | чеська |
sopranista | чеська |
сувере́н «носій верховної влади»
фр. souverain «монарх, государ; соверен (англійська золота монета)» через ст. soverain (звідки також англ. сангл. sovereign «монарх; соверен, золота монета в 1 фунт стерлінгів») зводиться до слат. superānus «глава, керівник; вождь, правитель», пов’язаного з лат. super «над; зверху»;
запозичення з французької мови;
р. болг. м. сувере́н, суверените́т, бр. суверэ́н, суверэнітэ́т, п. suweren, suwerenność, заст. suwerenat, ч. слц. слн. suverén, вл. suwerenita, схв. сувèрēн, суверенѝтēт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сувереніте́т
«незалежність держави»
сувере́нний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
суверэ́н | білоруська |
сувере́н | болгарська |
suwerenita | верхньолужицька |
super «над; зверху» | латинська |
сувере́н | македонська |
suweren | польська |
suwerenność | польська |
сувере́н | російська |
сувèрēн | сербохорватська |
superānus «глава, керівник; вождь, правитель» | середньолатинська |
suverén | словацька |
suverén | словенська |
суверените́т | українська |
суверэнітэ́т | українська |
суверенѝтēт | українська |
souverain «монарх, государ; соверен (англійська золота монета)» | французька |
suverén | чеська |
soverain (звідки також англ. сангл. sovereign «монарх; соверен, золота монета в 1 фунт стерлінгів») | ? |
suwerenat | ? |
су́ма «загальна кількість»
запозичення з латинської мови;
лат. summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» є формою жін. р. від summus (‹*sup-mos) «найвищий», пов’язаного з super «зверху, над», sub «під» і спорідненого з дінд. upamáḥ «найвищий», ав. upǝma-, гр. ὕπατος, дангл. ufema «тс.»;
р. су́мма, бр. болг. м. су́ма, п. ч. слц. вл. suma, нл. summa, схв. су̏ма, слн. súma;
Фонетичні та словотвірні варіанти
несуме́нна сума
«тс.»
підсумко́вий
пі́дсу́мок
підсумува́ти
сума
(1496)
сума́р
«дуже багатий капіталіст»
сума́рний
суме́нний
«дуже велика сума»
суме́та
«велика сума»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
upǝma- | авестійська |
су́ма | білоруська |
су́ма | болгарська |
suma | верхньолужицька |
ὕπατος | грецька |
ufema «тс.» | давньоанглійська |
upamáḥ «найвищий» | давньоіндійська |
summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» | латинська |
су́ма | македонська |
summa | нижньолужицька |
suma | польська |
від summus «найвищий» (‹*sup-mos) | російська |
су́мма | російська |
ма | сербохорватська |
suma | словацька |
súma | словенська |
suma | чеська |
від summus «найвищий» (‹*sup-mos) | ? |
super «зверху, над» | ? |
sub «під» | ? |
супер- (перша частина складних слів, що означає «розташований над чимсь»: суперобкла́динка; «головний»: суперарбі́тр; «вищої якості, підсиленої дії»: суперфі́льтр, супершви́дкісний; «повторний, вторинний»: суперобма́зування; «останній, найбільш сучасний»: супермо́да)
засвоєно із запозичених слів типу суперпози́ція, суперстра́т, у яких перший компонент походить від лат. super (‹ *(e)ks-uper) «над, вище, понад», пов’язаного з sub (‹ *(e)ks-up-) «під» і спорідненого з дінд. upári «над», ав. upairi, гр. ὐπέρ, гот. ufar, дісл. yfir, двн. ubir, нвн. über «тс.»;
р. бр. болг. м. схв. супер-, п. ч. слц. слн. super-;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
upairi | авестійська |
супер- | білоруська |
супер- | болгарська |
ufar | готська |
ὐπέρ | грецька |
ubir | давньоверхньонімецька |
upári «над» | давньоіндійська |
yfir | давньоісландська |
super «над, вище, понад» (‹ *(e)ks-uper) | латинська |
супер- | македонська |
über «тс.» | нововерхньонімецька |
super- | польська |
супер- | російська |
супер- | сербохорватська |
super- | словацька |
super- | словенська |
super- | чеська |
суперпози́ція | ? |
суперстра́т | ? |
*(e)ks-up-) «під» | ? |
суперфосфа́т
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Superphosphát, фр. англ. superphosphate, нлат. superphosphatum утворено від нлат. лат. super «зверху, над» і нлат. phosphatum «фосфат»;
р. болг. м. суперфосфа́т, бр. суперфасфа́т, п. вл. superfosfat, ч. слц. слн. superfosfát, схв. суперфа̏сфāт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
суперфосфа́тник
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
superphosphate | англійська |
суперфасфа́т | білоруська |
суперфосфа́т | болгарська |
superfosfat | верхньолужицька |
super «зверху, над» | латинська |
суперфосфа́т | македонська |
Superphosphát | німецька |
superphosphatum | новолатинська |
super «зверху, над» | новолатинська |
phosphatum «фосфат» | новолатинська |
superfosfat | польська |
суперфосфа́т | російська |
сфāт | сербохорватська |
superfosfát | словацька |
superfosfát | словенська |
superphosphate | французька |
superfosfát | чеська |
супі́н
лат. (verbum) supīnum є формою середнього роду від supīnus «відкинутий назад», пов’язаного з sub «під», super «зверху, над»;
запозичення з латинської мови;
р. болг. супи́н, бр. супі́н, п. ч. вл. supinum, слц. supínum, схв. су̀пӣн, слн. supín;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
супі́н | білоруська |
супи́н | болгарська |
supinum | верхньолужицька |
supīnum є формою середнього роду від supīnus «відкинутий назад» (verbum) | латинська |
supinum | польська |
супи́н | російська |
н | сербохорватська |
supínum | словацька |
supín | словенська |
supinum | чеська |
sub «під» | ? |
super «зверху, над» | ? |
супрові́т «винесення остаточного рішення, рішення вищої інстанції Нед, Куз; вища військова комісія Исслед. п. яз.»
очевидно, походить від п. superarbitrium «остаточне рішення», нім. Superarbitrium «рішення старшого третейського судді, остаточне рішення», що складається з лат. super «зверху, над» і arbitrium «рішення третейського судді, арбітражне рішення»;
п. [pójść suprowitem] «бути знятим з військового обліку»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
піти супрові́том
«бути звільненим лікарською комісією з військової служби»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
super «зверху, над» | латинська |
Superarbitrium «рішення старшого третейського судді, остаточне рішення» | німецька |
superarbitrium «остаточне рішення» | польська |
pójść suprowitem «бути знятим з військового обліку» | польська |
arbitrium «рішення третейського судді, арбітражне рішення» | ? |
сурду́т «сюртук»
фр. surtout «верхній чоловічий одяг, сюртук» утворене з прийменника sur «на, над, зверху», що походить від лат. super «тс.», і tout «весь», що зводиться до лат. tōtus «тс.», віддалено спорідненого з дінд. tavīti (tā́uti) «має силу», лтс. tauta «народ», псл. tyti «жиріти», tukъ «жир»;
через польську мову запозичене з французької;
бр. сурду́т «сюртук», п. surdut, surtut «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сурдути́на
«поганенький сурдут»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сурду́т «сюртук» | білоруська |
tavīti «має силу» (tā́uti) | давньоіндійська |
super «тс.» | латинська |
tōtus «тс.» | латинська |
tauta «народ» | латиська |
surdut «тс.» | польська |
surtut «тс.» | польська |
tyti «жиріти» | праслов’янська |
surtout «верхній чоловічий одяг, сюртук» | французька |
sur «на, над, зверху» | ? |
tout «весь» | ? |
tukъ «жир» | ? |
сюрреалі́зм
запозичення з французької мови;
фр. surréalisme «надреалізм» утворене з прийменника sur «над», що виник з лат. super «тс.», і réalisme «реалізм»;
р. сюрреали́зм, бр. сюррэалі́зм, п. surrealizm, ч. surrealismus, слц. surrealizmus, болг. сюрреали́зъм, слн. surrealízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сюрреалі́ст
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сюррэалі́зм | білоруська |
сюрреали́зъм | болгарська |
super «тс.» | латинська |
surrealizm | польська |
сюрреали́зм | російська |
surrealizmus | словацька |
surrealízem | словенська |
surréalisme «надреалізм» | французька |
surrealismus | чеська |
sur «над» | ? |
réalisme «реалізм» | ? |
сюрту́к
фр. surtout «широкий верхній одяг» утворилося з прийменника sur «над», що виник з лат. super «тс.», і tout «весь, все», що походить від лат. tōtus «весь» неясного походження, до якого зводиться укр. тота́льний;
запозичення з французької мови;
р. болг. сюрту́к, схв. су̀ртука;
Фонетичні та словотвірні варіанти
серту́к
сертучи́на
«сюртук, поганий сюртук»
сірту́к
сіртучи́на
сюртуко́вий
сюртучи́на
сюрту́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сюрту́к | болгарська |
super «тс.» | латинська |
tōtus «весь» | латинська |
сюрту́к | російська |
су̀ртука | сербохорватська |
тота́льний | українська |
surtout «широкий верхній одяг» | французька |
sur «над» | ? |
tout «весь, все» | ? |
Іпа́тій
через церковнослов’янське посередництво запозичене з грецької мови;
гр. πάτιος пов’язане з ὕπατος «верховний, найвищий», спорідненим з дінд. upamáh «тс.», лат. super «над»;
виведення імені з латинської мови (Суперанская 78) помилкове;
р. Ипа́тий, Ипа́т, бр. І па́цій, Iпа́т, болг. Ипати́я (жін. р.), стсл. Ѵпатіи;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Іпа́т
Үпатій
«достоинъ, наивышшыи судя, высокий аб(о) верховный»
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Іпа́цій | білоруська |
Iпа́т | білоруська |
Ипати́я (жін. р.) | болгарська |
πάτιος «верховний, найвищий» | грецька |
ὕπατος | грецька |
upamáh «тс.» | давньоіндійська |
super «над» | латинська |
Ипа́тий | російська |
Ипа́т | російська |
Ѵпатіи | старослов’янська |
пуло́вер
запозичення з англійської мови;
англ. pull-over «пуловер» утворено з основи дієслова pull «тягти», пов’язаного з сангл. pullen, дангл. pullian «збирати, зривати, смикати», етимологічно неясними, і прислівника over «через край; понад», пов’язаного з сангл. дангл. ofer «через край; угорі», спорідненими з дфриз. дат. over «над, понад; через», ūr, дісл. yfir, шв. över, норв. yver, двн. ubar, ubir, свн. нвн. über «тс.», лат. super «нагорі, зверху», гр. ὑπέρ «зверху; над; через», дінд. upári «вгорі, над», ав. upairi «через край, угорі, по той бік»;
р. бр. болг. схв. пуло́вер, п. pulower, ч. pulovr, слц. pulóver, м. пуловер;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
upairi «через край, угорі, по той бік» | авестійська |
pull-over «пуловер» | англійська |
pull «тягти» | англійська |
over «через край; понад» | англійська |
пуло́вер | білоруська |
пуло́вер | болгарська |
ὑπέρ «зверху; над; через» | грецька |
pullian «збирати, зривати, смикати» | давньоанглійська |
ofer «через край; угорі» | давньоанглійська |
ubar | давньоверхньонімецька |
ubir | давньоверхньонімецька |
upári «вгорі, над» | давньоіндійська |
yfir | давньоісландська |
over «над, понад; через» | давньофризька |
ūr | давньофризька |
over «над, понад; через» | датська |
ūr | датська |
ūr | датська |
super «нагорі, зверху» | латинська |
пуловер | македонська |
über «тс.» | нововерхньонімецька |
yver | норвезька |
pulower | польська |
пуло́вер | російська |
пуло́вер | сербохорватська |
pullen | середньоанглійська |
ofer «через край; угорі» | середньоанглійська |
über «тс.» | середньоверхньнімецька |
pulóver | словацька |
pulovr | чеська |
över | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України