SUBSTITUTION — ЕТИМОЛОГІЯ
субститу́ція «заміщення»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Substitutión, фр. англ. substitution походять від пізньолат. substitūtio «підстановка, заміщення, заміна», пов’язаного з дієсловом substituo, -ere «підставляти, заміщати, заміняти», утвореним з префікса sub- «під-» і дієслова statuo, -ere «ставлю; зупиняю, саджаю»;
р. болг. субститу́ция, бр. субстыту́цыя, п. substytucja, ч. substituce, слц. substitúcia, вл. substitucija, схв. супститу́циjа, слн. substitúcija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
субститу́т
«замінник; (заст.) заступник»
субституці́йний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| substitution | англійська |
| субстыту́цыя | білоруська |
| субститу́ция | болгарська |
| substitucija | верхньолужицька |
| Substitutión | німецька |
| substitūtio «підстановка, заміщення, заміна» | пізньолатинська |
| substytucja | польська |
| субститу́ция | російська |
| супститу́циjа | сербохорватська |
| substitúcia | словацька |
| substitúcija | словенська |
| substitution | французька |
| substituce | чеська |
| -ere «підставляти, заміщати, заміняти» | ? |
| sub- «під-» | ? |
| -ere «ставлю; зупиняю, саджаю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України