SUB — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з німецької мови;

н. ober «верхній, старший», ober- «верхньо-», двн. obaro «верхній» пов’язане з ob «над, зверху», свн. ob(e), двн. oba «тс.», спорідненим з дангл. дісл. of «над», дінд. úpa «туди, до», ав. upa «туди», гр. ὕπο «під», лат. sub «тс.»;

іє. *up- «туди, (знизу вгору) на», *up-s-, до якого зводяться також псл. vysь, vysokъ, укр. висо́кий, висота́, вишина́;

р. бр. болг. схв. обер-, п. ober-, ч. obr-, óbr-, ober-;

через російське посередництво запозичено з німецької або голландської мови;

нвн. Aufschlag, гол. ópslag «тс.» пов’язані з дієсловами нвн. aufschlagen «піднімати (очі); засукувати (рукава)», гол. ópslaan «тс.», утвореними з префікса нвн. auf- «на-», гол. ор- «тс.», спорідненого з двн. ūf, дісл. upp «тс.», дінд. úpa «напроти, до, на, при», ав. upa, гр. ὑπό «під», лат. sub «тс.», і дієслова нвн. schlagen «бити», гол. slaan «тс.», спорідненого з двн. гот. slahan, дісл. slā «тс.», сірл. slactha «побитий», slacc «меч»;

р. обшла́г, бр. абшла́г, п. obszlega;

запозичення з румунської мови;

рум. sàlbă «намисто» виводиться від лат. subalba «білувата», утвореного з прийменника sub «під» і прикметника albus «білий»;

запозичення з іспанської мови;

ісп. sombrero «капелюх; балдахін» є похідним від sombra «тінь», що, як і каталанське, порт. sombra «тс.», виникло на основі пізньолат. subumbrāre «розміщувати в тіні», утвореного з прийменника sub «під» та іменника лат. umbra «тінь; сутінок, тінисте місце, навіс, накриття», очевидно, спорідненого з лит. ùnksna «тінь»;

р. сомбре́ро, бр. самбрэ́ра, п. ч. слц. sombrero, слн. sombrêro;

нім. Sublimatión, фр. англ. sublimation походять від слат. sublīmātiō «піднесення, піднімання», пов’язаного з лат. sublīmo, sublīmāre «підіймати, підносити», похідним від sublīmis «високий; піднесений», що виникло в результаті стягнення й видозміни виразу sub līmen, букв. «(який підходить) нижче порога» з прийменника sub «під» та іменника līmen «поріг», етимологічно не зовсім ясного, можливо, пов’язаного з līmes (род. в. līmitis) «межа; дорога між полями»;

запозичення із західноєвропейських мов;

р. болг. сублима́ция, бр. субліма́цыя, п. sublimacja, ч. sublimace, слц. sublimácia, вл. sublimat, м. схв. сублима́циjа, слн. sublimácija;

запозичення з латинської мови;

лат. summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» є формою жін. р. від summus (‹*sup-mos) «найвищий», пов’язаного з super «зверху, над», sub «під» і спорідненого з дінд. upamáḥ «найвищий», ав. upǝma-, гр. ὕπατος, дангл. ufema «тс.»;

р. су́мма, бр. болг. м. су́ма, п. ч. слц. вл. suma, нл. summa, схв. су̏ма, слн. súma;

запозичення з латинської мови;

лат. (verbum) supīnum є формою середнього роду від supīnus «відкинутий назад», пов’язаного з sub «під», super «зверху, над»;

р. болг. супи́н, бр. супі́н, п. ч. вл. supinum, слц. supínum, схв. су̀пӣн, слн. supín;

нім. suspendíeren «суспендувати; тимчасово припиняти», фр. suspendre, англ. suspend «тс.» походять від лат. suspendo, -ere «підвішувати; припиняти», яке складається з префікса sus-, що виник із subs-, пов’язаного з sub «під», і дієслова pendo, -ere «вішати», пов’язаного з pendeo, -ēre «висіти, звисати; припинятися», pondus «вага»;

запозичення із західноєвропейських мов;

р. суспенди́ровать «приводити тверді речовини в завислий стан», бр. суспе́нзія «суспензія», п. suspendować «(тимчасово) звільняти з посади», ч. suspendovat «звільняти (з посади)», слц. suspendovat’ «(тимчасово) звільняти з посади», болг. суспенди́рам «відміняти закон на певний час; відміняти, припиняти», м. суспенди́ра «усувати, усунути (від участі в роботі, змаганнях тощо)», схв. суспенди́рати, су̀спендовати «тимчасово звільнити з посади», слн. suspendírati «тс.»;

через польське посередництво запозичене з латинської мови;

лат. suspīrium «зітхання; задишка» походить від suspīro, -āre «зітхати», що складається з префікса sus-, який виник із subs-, пов’язаного з sub «під», і дієслова spīro, -āre «дути, віяти; дихати; видихати»;

п. suspir «зітхання»;

запозичене з французької мови;

фр. soutane «ряса» походить від іт. sottana «спідниця, ряса», утвореного від sotto «унизу, насподі», що виникло з лат. subtus «тс.», похідного від sub «під»;

р. бр. сута́на, п. sutanna, ч. слц. вл. sutana, схв. су̀тāна, слн. sutána;

запозичення з французької мови;

фр. souteneur «той, хто живе за рахунок повії» пов’язане з soutenir «підтримувати; утримувати», що виникло з нар.-лат. *sustenīre від лат. sustinēre «тс.», утвореного з sus-, яке постало з subs- від sub «під», і tenēre «тримати», пов’язаного з tendere «тягти, натягувати, розтягувати», спорідненим з дінд. tanṓti «тягне, натягує, розтягує», гр. τείνω «натягую, розтягую», псл. teneto «тенето»;

р. сутенёр, бр. сутэнёр, п. sutener, болг. сутеньо́р, схв. сутенер;

фр. souterrain «підземельний, підземний; підземелля, підземний хід» походить від лат. subterrāneus «підземний», утвореного з прийменника sub «під» та іменника terra «земля», що постало, очевидно, з *tersā, букв. «суха земля», пов’язаного з torreo, -ēre «сушити, підсушувати», спорідненим з дінд. tarṣáyati «висушує», ав. taršu- «сухий, твердий», гр. τερσαίνω «сушу, висушую», гот. þaúrsus «сухий, неродючий»;

запозичене з французької мови через польську;

бр. сутарэ́нне «тс.», п. suterena «підвал (для житла)», suteryna «тс.», ч. слц. suterén «підвальний поверх, підвал», болг. м. сутере́н, схв. су̏терēн, слн. súterén «тс.»;

запозичення з французької мови;

фр. suzerain «верховний» утворене за аналогією до souverain «государ, монарх» від ст. sus «нагорі, наверху», що походить від нар.-лат. sūsum з лат. sūrsum «тс.», яке виникло з *subs-vorsom, що складалося з *subs › sub «під» і vorsom › versum «повернене; направлене», пов’язаного з verto, -ere «повертати; направляти», спорідненим з дінд. vártatē «повертається», ав. varǝt- «тс.», лит. ver̃sti «перевертати», псл. *v^ьr̥těti «вертіти», укр. верті́ти;

р. болг. сюзере́н, бр. сюзерэ́н, п. suzeren, ч. слц. suzerén, схв. сизерен;

запозичення з польської мови;

п. podkomorzy «вищий придворний сановник у Польщі, камергер; межовий суддя» утворено, можливо, під впливом ч. ст. podkomořie «тс.» (Stieber RÉS 39, 8) з прийменника pod «під» та іменника komora «комора» і є частковою калькою слат. subcamerarius (sub «під», camera «кімната, комора»);

р. подкомо́рий «межовий суддя»;

часткова калька лат. subtropicus «субтропічний», першим компонентом якого є прийменник sub «під», другим tropicus «тропічний»;

р. подтро́пики, бр. падтро́пікі;