SUB — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
обер- (перший компонент складних слів типу обер-кондуктор, обер-майстер)
запозичення з німецької мови;
н. ober «верхній, старший», ober- «верхньо-», двн. obaro «верхній» пов’язане з ob «над, зверху», свн. ob(e), двн. oba «тс.», спорідненим з дангл. дісл. of «над», дінд. úpa «туди, до», ав. upa «туди», гр. ὕπο «під», лат. sub «тс.»;
іє. *up- «туди, (знизу вгору) на», *up-s-, до якого зводяться також псл. vysь, vysokъ, укр. висо́кий, висота́, вишина́;
р. бр. болг. схв. обер-, п. ober-, ч. obr-, óbr-, ober-;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
upa «туди» | авестійська |
обер- | білоруська |
обер- | болгарська |
ὕπο «під» | грецька |
of «над» | давньоанглійська |
obaro «верхній» | давньоверхньонімецька |
oba «тс.» | давньоверхньонімецька |
úpa «туди, до» | давньоіндійська |
of «над» | давньоісландська |
*up- «туди, (знизу вгору) на» | індоєвропейська |
sub «тс.» | латинська |
ober «верхній, старший» | німецька |
ober- | польська |
vysь | праслов’янська |
обер- | російська |
обер- | сербохорватська |
ob(e) | середньоверхньнімецька |
висо́кий | українська |
obr- | чеська |
óbr- | чеська |
ober- | чеська |
ober- «верхньо-» | ? |
ob «над, зверху» | ? |
*up-s- | ? |
vysokъ | ? |
висота́ | ? |
вишина́ | ? |
обшла́г «одворот на кінці рукава»
через російське посередництво запозичено з німецької або голландської мови;
нвн. Aufschlag, гол. ópslag «тс.» пов’язані з дієсловами нвн. aufschlagen «піднімати (очі); засукувати (рукава)», гол. ópslaan «тс.», утвореними з префікса нвн. auf- «на-», гол. ор- «тс.», спорідненого з двн. ūf, дісл. upp «тс.», дінд. úpa «напроти, до, на, при», ав. upa, гр. ὑπό «під», лат. sub «тс.», і дієслова нвн. schlagen «бити», гол. slaan «тс.», спорідненого з двн. гот. slahan, дісл. slā «тс.», сірл. slactha «побитий», slacc «меч»;
р. обшла́г, бр. абшла́г, п. obszlega;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обшля́гъ
«ко́лнѣръ»
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
upa | авестійська |
абшла́г | білоруська |
ópslag «тс.» | голландська |
ópslaan «тс.» | голландська |
ор- «тс.» | голландська |
slaan «тс.» | голландська |
slahan | готська |
ὑπό «під» | грецька |
ūf | давньоверхньонімецька |
slahan | давньоверхньонімецька |
úpa «напроти, до, на, при» | давньоіндійська |
upp «тс.» | давньоісландська |
slā «тс.» | давньоісландська |
sub «тс.» | латинська |
Aufschlag | нововерхньонімецька |
aufschlagen «піднімати (очі); засукувати (рукава)» | нововерхньонімецька |
auf- «на-» | нововерхньонімецька |
schlagen «бити» | нововерхньонімецька |
obszlega | польська |
обшла́г | російська |
slactha «побитий» | середньоірландська |
slacc «меч» | ? |
са́лба «частина жіночого одягу»
запозичення з румунської мови;
рум. sàlbă «намисто» виводиться від лат. subalba «білувата», утвореного з прийменника sub «під» і прикметника albus «білий»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
subalba «білувата» | латинська |
sub «під» | латинська |
albus «білий» | латинська |
sálbă «намисто» | румунська |
сомбре́ро «іспанський крислатий капелюх»
запозичення з іспанської мови;
ісп. sombrero «капелюх; балдахін» є похідним від sombra «тінь», що, як і каталанське, порт. sombra «тс.», виникло на основі пізньолат. subumbrāre «розміщувати в тіні», утвореного з прийменника sub «під» та іменника лат. umbra «тінь; сутінок, тінисте місце, навіс, накриття», очевидно, спорідненого з лит. ùnksna «тінь»;
р. сомбре́ро, бр. самбрэ́ра, п. ч. слц. sombrero, слн. sombrêro;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
самбрэ́ра | білоруська |
sombrero «капелюх; балдахін» | іспанська |
umbra «тінь; сутінок, тінисте місце, навіс, накриття» | латинська |
ùnksna «тінь» | литовська |
subumbrāre «розміщувати в тіні» | пізньолатинська |
sombrero | польська |
sombra «тс.» | португальська |
сомбре́ро | російська |
sombrero | словацька |
sombrêro | словенська |
sombrero | чеська |
sombra «тінь» | ? |
sub «під» | ? |
субліма́ція «перехід речовини з кристалічного стану безпосередньо в пару; перехід водяної пари в атмосфері безпосередньо в тверду фазу (лід, сніг)»
нім. Sublimatión, фр. англ. sublimation походять від слат. sublīmātiō «піднесення, піднімання», пов’язаного з лат. sublīmo, sublīmāre «підіймати, підносити», похідним від sublīmis «високий; піднесений», що виникло в результаті стягнення й видозміни виразу sub līmen, букв. «(який підходить) нижче порога» з прийменника sub «під» та іменника līmen «поріг», етимологічно не зовсім ясного, можливо, пов’язаного з līmes (род. в. līmitis) «межа; дорога між полями»;
запозичення із західноєвропейських мов;
р. болг. сублима́ция, бр. субліма́цыя, п. sublimacja, ч. sublimace, слц. sublimácia, вл. sublimat, м. схв. сублима́циjа, слн. sublimácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
субліма́т
«продукт сублімації»
сублімаці́йний
сублімо́ваний
сублімува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
sublimation | англійська |
субліма́цыя | білоруська |
сублима́ция | болгарська |
sublimat | верхньолужицька |
sublīmo | латинська |
сублима́циjа | македонська |
Sublimatión | німецька |
sublimacja | польська |
сублима́ция | російська |
сублима́циjа | сербохорватська |
sublīmātiō «піднесення, піднімання» | середньолатинська |
sublimácia | словацька |
sublimácija | словенська |
sublimation | французька |
sublimace | чеська |
sublīmāre «підіймати, підносити» | ? |
sublīmis «високий; піднесений» | ? |
sub «під» | ? |
līmen «поріг» | ? |
līmitis «межа; дорога між полями» | ? |
су́ма «загальна кількість»
запозичення з латинської мови;
лат. summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» є формою жін. р. від summus (‹*sup-mos) «найвищий», пов’язаного з super «зверху, над», sub «під» і спорідненого з дінд. upamáḥ «найвищий», ав. upǝma-, гр. ὕπατος, дангл. ufema «тс.»;
р. су́мма, бр. болг. м. су́ма, п. ч. слц. вл. suma, нл. summa, схв. су̏ма, слн. súma;
Фонетичні та словотвірні варіанти
несуме́нна сума
«тс.»
підсумко́вий
пі́дсу́мок
підсумува́ти
сума
(1496)
сума́р
«дуже багатий капіталіст»
сума́рний
суме́нний
«дуже велика сума»
суме́та
«велика сума»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
upǝma- | авестійська |
су́ма | білоруська |
су́ма | болгарська |
suma | верхньолужицька |
ὕπατος | грецька |
ufema «тс.» | давньоанглійська |
upamáḥ «найвищий» | давньоіндійська |
summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» | латинська |
су́ма | македонська |
summa | нижньолужицька |
suma | польська |
від summus «найвищий» (‹*sup-mos) | російська |
су́мма | російська |
ма | сербохорватська |
suma | словацька |
súma | словенська |
suma | чеська |
від summus «найвищий» (‹*sup-mos) | ? |
super «зверху, над» | ? |
sub «під» | ? |
супі́н
запозичення з латинської мови;
лат. (verbum) supīnum є формою середнього роду від supīnus «відкинутий назад», пов’язаного з sub «під», super «зверху, над»;
р. болг. супи́н, бр. супі́н, п. ч. вл. supinum, слц. supínum, схв. су̀пӣн, слн. supín;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
супі́н | білоруська |
супи́н | болгарська |
supinum | верхньолужицька |
supīnum є формою середнього роду від supīnus «відкинутий назад» (verbum) | латинська |
supinum | польська |
супи́н | російська |
н | сербохорватська |
supínum | словацька |
supín | словенська |
supinum | чеська |
sub «під» | ? |
super «зверху, над» | ? |
суспендува́ти «надавати твердим речовинам завислого стану; [(тимчасово) звільняти (з посади) Куз]»
нім. suspendíeren «суспендувати; тимчасово припиняти», фр. suspendre, англ. suspend «тс.» походять від лат. suspendo, -ere «підвішувати; припиняти», яке складається з префікса sus-, що виник із subs-, пов’язаного з sub «під», і дієслова pendo, -ere «вішати», пов’язаного з pendeo, -ēre «висіти, звисати; припинятися», pondus «вага»;
запозичення із західноєвропейських мов;
р. суспенди́ровать «приводити тверді речовини в завислий стан», бр. суспе́нзія «суспензія», п. suspendować «(тимчасово) звільняти з посади», ч. suspendovat «звільняти (з посади)», слц. suspendovat’ «(тимчасово) звільняти з посади», болг. суспенди́рам «відміняти закон на певний час; відміняти, припиняти», м. суспенди́ра «усувати, усунути (від участі в роботі, змаганнях тощо)», схв. суспенди́рати, су̀спендовати «тимчасово звільнити з посади», слн. suspendírati «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
суспендо́ваний
суспензи́вний
суспензі́йний
суспе́нзія
«суміш рідини або газу з твердими частинками, які перебувають у завислому стані; [(тимчасове) звільнення (з посади) Куз]»
суспензо́рій
«пов’язка у вигляді мішечка»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
suspend «тс.» | англійська |
суспе́нзія «суспензія» | білоруська |
суспенди́рам «відміняти закон на певний час; відміняти, припиняти» | болгарська |
suspendo | латинська |
суспенди́ра «усувати, усунути (від участі в роботі, змаганнях тощо)» | македонська |
suspendíeren «суспендувати; тимчасово припиняти» | німецька |
suspendować «(тимчасово) звільняти з посади» | польська |
суспенди́ровать «приводити тверді речовини в завислий стан» | російська |
суспенди́рати | сербохорватська |
suspendovat' «(тимчасово) звільняти з посади» | словацька |
suspendírati «тс.» | словенська |
су̀спендовати «тимчасово звільнити з посади» | українська |
suspendre | французька |
suspendovat «звільняти (з посади)» | чеська |
-ere «підвішувати; припиняти» | ? |
sus- | ? |
subs- | ? |
sub «під» | ? |
-ere «вішати» | ? |
-ēre «висіти, звисати; припинятися» | ? |
pondus «вага» | ? |
суспі́р «астма, ядуха»
через польське посередництво запозичене з латинської мови;
лат. suspīrium «зітхання; задишка» походить від suspīro, -āre «зітхати», що складається з префікса sus-, який виник із subs-, пов’язаного з sub «під», і дієслова spīro, -āre «дути, віяти; дихати; видихати»;
п. suspir «зітхання»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
suspīrium «зітхання; задишка» | латинська |
suspir «зітхання» | польська |
-āre «зітхати» | ? |
suspīro | ? |
sus- | ? |
sub «під» | ? |
-āre «дути, віяти; дихати; видихати» | ? |
сута́на «верхній одяг католицького духовенства»
запозичене з французької мови;
фр. soutane «ряса» походить від іт. sottana «спідниця, ряса», утвореного від sotto «унизу, насподі», що виникло з лат. subtus «тс.», похідного від sub «під»;
р. бр. сута́на, п. sutanna, ч. слц. вл. sutana, схв. су̀тāна, слн. sutána;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сута́на | білоруська |
sutana | верхньолужицька |
sottana «спідниця, ряса» | італійська |
subtus «тс.» | латинська |
sutanna | польська |
сута́на | російська |
су̀тāна | сербохорватська |
sutana | словацька |
sutána | словенська |
soutane «ряса» | французька |
sutana | чеська |
sotto «унизу, насподі» | ? |
sub «під» | ? |
сутене́р «коханець повії, що живе на її кошти»
запозичення з французької мови;
фр. souteneur «той, хто живе за рахунок повії» пов’язане з soutenir «підтримувати; утримувати», що виникло з нар.-лат. *sustenīre від лат. sustinēre «тс.», утвореного з sus-, яке постало з subs- від sub «під», і tenēre «тримати», пов’язаного з tendere «тягти, натягувати, розтягувати», спорідненим з дінд. tanṓti «тягне, натягує, розтягує», гр. τείνω «натягую, розтягую», псл. teneto «тенето»;
р. сутенёр, бр. сутэнёр, п. sutener, болг. сутеньо́р, схв. сутенер;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сутэнёр | білоруська |
сутеньо́р | болгарська |
τείνω «натягую, розтягую» | грецька |
tanṓti «тягне, натягує, розтягує» | давньоіндійська |
sustinēre «тс.» | латинська |
*sustenīre | народнолатинська |
sutener | польська |
teneto «тенето» | праслов’янська |
сутенёр | російська |
сутенер | сербохорватська |
souteneur «той, хто живе за рахунок повії» | французька |
soutenir «підтримувати; утримувати» | ? |
sus- | ? |
sub «під» | ? |
tenēre «тримати» | ? |
tendere «тягти, натягувати, розтягувати» | ? |
сутере́ни «підвал, підземелля»
фр. souterrain «підземельний, підземний; підземелля, підземний хід» походить від лат. subterrāneus «підземний», утвореного з прийменника sub «під» та іменника terra «земля», що постало, очевидно, з *tersā, букв. «суха земля», пов’язаного з torreo, -ēre «сушити, підсушувати», спорідненим з дінд. tarṣáyati «висушує», ав. taršu- «сухий, твердий», гр. τερσαίνω «сушу, висушую», гот. þaúrsus «сухий, неродючий»;
запозичене з французької мови через польську;
бр. сутарэ́нне «тс.», п. suterena «підвал (для житла)», suteryna «тс.», ч. слц. suterén «підвальний поверх, підвал», болг. м. сутере́н, схв. су̏терēн, слн. súterén «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сутери́ни
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
taršu- «сухий, твердий» | авестійська |
сутарэ́нне «тс.» | білоруська |
сутере́н | болгарська |
þaúrsus «сухий, неродючий» | готська |
τερσαίνω «сушу, висушую» | грецька |
tarṣáyati «висушує» | давньоіндійська |
subterrāneus «підземний» | латинська |
сутере́н | македонська |
suterena «підвал (для житла)»«тс.» | польська |
suteryna «підвал (для житла)»«тс.» | польська |
терēн | сербохорватська |
suterén «підвальний поверх, підвал» | словацька |
súterén «тс.» | словенська |
souterrain «підземельний, підземний; підземелля, підземний хід» | французька |
suterén «підвальний поверх, підвал» | чеська |
sub «під» | ? |
terra «земля» | ? |
*tersā | ? |
-ēre «сушити, підсушувати» | ? |
сюзере́н «вищий сеньйор або володар щодо васалів у феодальну епоху»
запозичення з французької мови;
фр. suzerain «верховний» утворене за аналогією до souverain «государ, монарх» від ст. sus «нагорі, наверху», що походить від нар.-лат. sūsum з лат. sūrsum «тс.», яке виникло з *subs-vorsom, що складалося з *subs › sub «під» і vorsom › versum «повернене; направлене», пов’язаного з verto, -ere «повертати; направляти», спорідненим з дінд. vártatē «повертається», ав. varǝt- «тс.», лит. ver̃sti «перевертати», псл. *vьr̥těti «вертіти», укр. верті́ти;
р. болг. сюзере́н, бр. сюзерэ́н, п. suzeren, ч. слц. suzerén, схв. сизерен;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сюзереніте́т
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
varǝt- «тс.» | авестійська |
сюзерэ́н | білоруська |
сюзере́н | болгарська |
vártatē «повертається» | давньоіндійська |
sūrsum «тс.» | латинська |
ver̃sti «перевертати» | литовська |
sūsum | народнолатинська |
suzeren | польська |
*v «вертіти» | праслов’янська |
сюзере́н | російська |
сизерен | сербохорватська |
suzerén | словацька |
верті́ти | українська |
suzerain утворене за аналогією до souverain «верховний»«государ, монарх» | французька |
suzerén | чеська |
sus «нагорі, наверху» | ? |
*subs-vorsom | ? |
sub «під» | ? |
versum «повернене; направлене» | ? |
-ere «повертати; направляти» | ? |
підкомо́рій «у старій Росії і в Україні -- суддя, який займався межуванням володінь; у феодальній Польщі -- двірський сановник»
запозичення з польської мови;
п. podkomorzy «вищий придворний сановник у Польщі, камергер; межовий суддя» утворено, можливо, під впливом ч. ст. podkomořie «тс.» (Stieber RÉS 39, 8) з прийменника pod «під» та іменника komora «комора» і є частковою калькою слат. subcamerarius (sub «під», camera «кімната, комора»);
р. подкомо́рий «межовий суддя»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підкомо́рий
«межовий суддя»
підкомориха
«дружина підкоморія»
підкоморич
«син підкоморія»
підкоморівна
«дочка підкоморія»
підкомо́рство
«посада підкоморія»
підкомо́рський
«який стосується межового суду або межового судді»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
podkomorzy «вищий придворний сановник у Польщі, камергер; межовий суддя» | польська |
подкомо́рий «межовий суддя» | російська |
subcamerarius (sub «під», camera «кімната, комора») | середньолатинська |
sub | середньолатинська |
camera | середньолатинська |
підтро́піки «субтропіки»
часткова калька лат. subtropicus «субтропічний», першим компонентом якого є прийменник sub «під», другим tropicus «тропічний»;
р. подтро́пики, бр. падтро́пікі;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підтропі́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
падтро́пікі | білоруська |
subtropicus «субтропічний» | латинська |
sub «під» | латинська |
tropicus «тропічний» | латинська |
подтро́пики | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України