SUB — ЕТИМОЛОГІЯ

ЗМІСТ

обер- (перший компонент складних слів типу обер-кондуктор, обер-майстер)

запозичення з німецької мови;
н. ober «верхній, старший», ober- «верхньо-», двн. obaro «верхній» пов’язане з ob «над, зверху», свн. ob(e), двн. oba «тс.», спорідненим з дангл. дісл. of «над», дінд. úpa «туди, до», ав. upa «туди», гр. ὕπο «під», лат. sub «тс.»;
іє. *up- «туди, (знизу вгору) на», *up-s-, до якого зводяться також псл. vysь, vysokъ, укр. висо́кий, висота́, вишина́;
р. бр. болг. схв. обер-, п. ober-, ч. obr-, óbr-, ober-;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
upa «туди» авестійська
обер- білоруська
обер- болгарська
ὕπο «під» грецька
of «над» давньоанглійська
obaro «верхній» давньоверхньонімецька
oba «тс.» давньоверхньонімецька
úpa «туди, до» давньоіндійська
of «над» давньоісландська
*up- «туди, (знизу вгору) на» індоєвропейська
sub «тс.» латинська
ober «верхній, старший» німецька
ober- польська
vysь праслов’янська
обер- російська
обер- сербохорватська
ob(e) середньоверхньнімецька
висо́кий українська
obr- чеська
óbr- чеська
ober- чеська
ober- «верхньо-» ?
ob «над, зверху» ?
*up-s- ?
vysokъ ?
висота́ ?
вишина́ ?

обшла́г «одворот на кінці рукава»

через російське посередництво запозичено з німецької або голландської мови;
нвн. Aufschlag, гол. ópslag «тс.» пов’язані з дієсловами нвн. aufschlagen «піднімати (очі); засукувати (рукава)», гол. ópslaan «тс.», утвореними з префікса нвн. auf- «на-», гол. ор- «тс.», спорідненого з двн. ūf, дісл. upp «тс.», дінд. úpa «напроти, до, на, при», ав. upa, гр. ὑπό «під», лат. sub «тс.», і дієслова нвн. schlagen «бити», гол. slaan «тс.», спорідненого з двн. гот. slahan, дісл. slā «тс.», сірл. slactha «побитий», slacc «меч»;
р. обшла́г, бр. абшла́г, п. obszlega;
Фонетичні та словотвірні варіанти

обшля́гъ «ко́лнѣръ» (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
upa авестійська
абшла́г білоруська
ópslag «тс.» голландська
ópslaan «тс.» голландська
ор- «тс.» голландська
slaan «тс.» голландська
slahan готська
ὑπό «під» грецька
ūf давньоверхньонімецька
slahan давньоверхньонімецька
úpa «напроти, до, на, при» давньоіндійська
upp «тс.» давньоісландська
slā «тс.» давньоісландська
sub «тс.» латинська
Aufschlag нововерхньонімецька
aufschlagen «піднімати (очі); засукувати (рукава)» нововерхньонімецька
auf- «на-» нововерхньонімецька
schlagen «бити» нововерхньонімецька
obszlega польська
обшла́г російська
slactha «побитий» середньоірландська
slacc «меч» ?

са́лба «частина жіночого одягу»

запозичення з румунської мови;
рум. sàlbă «намисто» виводиться від лат. subalba «білувата», утвореного з прийменника sub «під» і прикметника albus «білий»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
subalba «білувата» латинська
sub «під» латинська
albus «білий» латинська
sálbă «намисто» румунська

сомбре́ро «іспанський крислатий капелюх»

запозичення з іспанської мови;
ісп. sombrero «капелюх; балдахін» є похідним від sombra «тінь», що, як і каталанське, порт. sombra «тс.», виникло на основі пізньолат. subumbrāre «розміщувати в тіні», утвореного з прийменника sub «під» та іменника лат. umbra «тінь; сутінок, тінисте місце, навіс, накриття», очевидно, спорідненого з лит. ùnksna «тінь»;
р. сомбре́ро, бр. самбрэ́ра, п. ч. слц. sombrero, слн. sombrêro;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
самбрэ́ра білоруська
sombrero «капелюх; балдахін» іспанська
umbra «тінь; сутінок, тінисте місце, навіс, накриття» латинська
ùnksna «тінь» литовська
subumbrāre «розміщувати в тіні» пізньолатинська
sombrero польська
sombra «тс.» португальська
сомбре́ро російська
sombrero словацька
sombrêro словенська
sombrero чеська
sombra «тінь» ?
sub «під» ?

субліма́ція «перехід речовини з кристалічного стану безпосередньо в пару; перехід водяної пари в атмосфері безпосередньо в тверду фазу (лід, сніг)»

нім. Sublimatión, фр. англ. sublimation походять від слат. sublīmātiō «піднесення, піднімання», пов’язаного з лат. sublīmo, sublīmāre «підіймати, підносити», похідним від sublīmis «високий; піднесений», що виникло в результаті стягнення й видозміни виразу sub līmen, букв. «(який підходить) нижче порога» з прийменника sub «під» та іменника līmen «поріг», етимологічно не зовсім ясного, можливо, пов’язаного з līmes (род. в. līmitis) «межа; дорога між полями»;
запозичення із західноєвропейських мов;
р. болг. сублима́ция, бр. субліма́цыя, п. sublimacja, ч. sublimace, слц. sublimácia, вл. sublimat, м. схв. сублима́циjа, слн. sublimácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти

субліма́т «продукт сублімації»
сублімаці́йний
сублімо́ваний
сублімува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sublimation англійська
субліма́цыя білоруська
сублима́ция болгарська
sublimat верхньолужицька
sublīmo латинська
сублима́циjа македонська
Sublimatión німецька
sublimacja польська
сублима́ция російська
сублима́циjа сербохорватська
sublīmātiō «піднесення, піднімання» середньолатинська
sublimácia словацька
sublimácija словенська
sublimation французька
sublimace чеська
sublīmāre «підіймати, підносити» ?
sublīmis «високий; піднесений» ?
sub «під» ?
līmen «поріг» ?
līmitis «межа; дорога між полями» ?

су́ма «загальна кількість»

запозичення з латинської мови;
лат. summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» є формою жін. р. від summus (‹*sup-mos) «найвищий», пов’язаного з super «зверху, над», sub «під» і спорідненого з дінд. upamáḥ «найвищий», ав. upǝma-, гр. ὕπατος, дангл. ufema «тс.»;
р. су́мма, бр. болг. м. су́ма, п. ч. слц. вл. suma, нл. summa, схв. су̏ма, слн. súma;
Фонетичні та словотвірні варіанти

несуме́нна сума «тс.»
підсумко́вий
пі́дсу́мок
підсумува́ти
сума (1496)
сума́р «дуже багатий капіталіст»
сума́рний
суме́нний «дуже велика сума»
суме́та «велика сума»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
upǝma- авестійська
су́ма білоруська
су́ма болгарська
suma верхньолужицька
ὕπατος грецька
ufema «тс.» давньоанглійська
upamáḥ «найвищий» давньоіндійська
summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» латинська
су́ма македонська
summa нижньолужицька
suma польська
від summus «найвищий» (‹*sup-mos) російська
су́мма російська
ма сербохорватська
suma словацька
súma словенська
suma чеська
від summus «найвищий» (‹*sup-mos) ?
super «зверху, над» ?
sub «під» ?

супі́н

запозичення з латинської мови;
лат. (verbum) supīnum є формою середнього роду від supīnus «відкинутий назад», пов’язаного з sub «під», super «зверху, над»;
р. болг. супи́н, бр. супі́н, п. ч. вл. supinum, слц. supínum, схв. су̀пӣн, слн. supín;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
супі́н білоруська
супи́н болгарська
supinum верхньолужицька
supīnum є формою середнього роду від supīnus «відкинутий назад» (verbum) латинська
supinum польська
супи́н російська
н сербохорватська
supínum словацька
supín словенська
supinum чеська
sub «під» ?
super «зверху, над» ?

суспендува́ти «надавати твердим речовинам завислого стану; [(тимчасово) звільняти (з посади) Куз]»

нім. suspendíeren «суспендувати; тимчасово припиняти», фр. suspendre, англ. suspend «тс.» походять від лат. suspendo, -ere «підвішувати; припиняти», яке складається з префікса sus-, що виник із subs-, пов’язаного з sub «під», і дієслова pendo, -ere «вішати», пов’язаного з pendeo, -ēre «висіти, звисати; припинятися», pondus «вага»;
запозичення із західноєвропейських мов;
р. суспенди́ровать «приводити тверді речовини в завислий стан», бр. суспе́нзія «суспензія», п. suspendować «(тимчасово) звільняти з посади», ч. suspendovat «звільняти (з посади)», слц. suspendovat’ «(тимчасово) звільняти з посади», болг. суспенди́рам «відміняти закон на певний час; відміняти, припиняти», м. суспенди́ра «усувати, усунути (від участі в роботі, змаганнях тощо)», схв. суспенди́рати, су̀спендовати «тимчасово звільнити з посади», слн. suspendírati «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

суспендо́ваний
суспензи́вний
суспензі́йний
суспе́нзія «суміш рідини або газу з твердими частинками, які перебувають у завислому стані; [(тимчасове) звільнення (з посади) Куз]»
суспензо́рій «пов’язка у вигляді мішечка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
suspend «тс.» англійська
суспе́нзія «суспензія» білоруська
суспенди́рам «відміняти закон на певний час; відміняти, припиняти» болгарська
suspendo латинська
суспенди́ра «усувати, усунути (від участі в роботі, змаганнях тощо)» македонська
suspendíeren «суспендувати; тимчасово припиняти» німецька
suspendować «(тимчасово) звільняти з посади» польська
суспенди́ровать «приводити тверді речовини в завислий стан» російська
суспенди́рати сербохорватська
suspendovat' «(тимчасово) звільняти з посади» словацька
suspendírati «тс.» словенська
су̀спендовати «тимчасово звільнити з посади» українська
suspendre французька
suspendovat «звільняти (з посади)» чеська
-ere «підвішувати; припиняти» ?
sus- ?
subs- ?
sub «під» ?
-ere «вішати» ?
-ēre «висіти, звисати; припинятися» ?
pondus «вага» ?

суспі́р «астма, ядуха»

через польське посередництво запозичене з латинської мови;
лат. suspīrium «зітхання; задишка» походить від suspīro, -āre «зітхати», що складається з префікса sus-, який виник із subs-, пов’язаного з sub «під», і дієслова spīro, -āre «дути, віяти; дихати; видихати»;
п. suspir «зітхання»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
suspīrium «зітхання; задишка» латинська
suspir «зітхання» польська
-āre «зітхати» ?
suspīro ?
sus- ?
sub «під» ?
-āre «дути, віяти; дихати; видихати» ?

сута́на «верхній одяг католицького духовенства»

запозичене з французької мови;
фр. soutane «ряса» походить від іт. sottana «спідниця, ряса», утвореного від sotto «унизу, насподі», що виникло з лат. subtus «тс.», похідного від sub «під»;
р. бр. сута́на, п. sutanna, ч. слц. вл. sutana, схв. су̀тāна, слн. sutána;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сута́на білоруська
sutana верхньолужицька
sottana «спідниця, ряса» італійська
subtus «тс.» латинська
sutanna польська
сута́на російська
су̀тāна сербохорватська
sutana словацька
sutána словенська
soutane «ряса» французька
sutana чеська
sotto «унизу, насподі» ?
sub «під» ?

сутене́р «коханець повії, що живе на її кошти»

запозичення з французької мови;
фр. souteneur «той, хто живе за рахунок повії» пов’язане з soutenir «підтримувати; утримувати», що виникло з нар.-лат. *sustenīre від лат. sustinēre «тс.», утвореного з sus-, яке постало з subs- від sub «під», і tenēre «тримати», пов’язаного з tendere «тягти, натягувати, розтягувати», спорідненим з дінд. tanṓti «тягне, натягує, розтягує», гр. τείνω «натягую, розтягую», псл. teneto «тенето»;
р. сутенёр, бр. сутэнёр, п. sutener, болг. сутеньо́р, схв. сутенер;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сутэнёр білоруська
сутеньо́р болгарська
τείνω «натягую, розтягую» грецька
tanṓti «тягне, натягує, розтягує» давньоіндійська
sustinēre «тс.» латинська
*sustenīre народнолатинська
sutener польська
teneto «тенето» праслов’янська
сутенёр російська
сутенер сербохорватська
souteneur «той, хто живе за рахунок повії» французька
soutenir «підтримувати; утримувати» ?
sus- ?
sub «під» ?
tenēre «тримати» ?
tendere «тягти, натягувати, розтягувати» ?

сутере́ни «підвал, підземелля»

фр. souterrain «підземельний, підземний; підземелля, підземний хід» походить від лат. subterrāneus «підземний», утвореного з прийменника sub «під» та іменника terra «земля», що постало, очевидно, з *tersā, букв. «суха земля», пов’язаного з torreo, -ēre «сушити, підсушувати», спорідненим з дінд. tarṣáyati «висушує», ав. taršu- «сухий, твердий», гр. τερσαίνω «сушу, висушую», гот. þaúrsus «сухий, неродючий»;
запозичене з французької мови через польську;
бр. сутарэ́нне «тс.», п. suterena «підвал (для житла)», suteryna «тс.», ч. слц. suterén «підвальний поверх, підвал», болг. м. сутере́н, схв. су̏терēн, слн. súterén «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сутери́ни «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
taršu- «сухий, твердий» авестійська
сутарэ́нне «тс.» білоруська
сутере́н болгарська
þaúrsus «сухий, неродючий» готська
τερσαίνω «сушу, висушую» грецька
tarṣáyati «висушує» давньоіндійська
subterrāneus «підземний» латинська
сутере́н македонська
suterena «підвал (для житла)»«тс.» польська
suteryna «підвал (для житла)»«тс.» польська
терēн сербохорватська
suterén «підвальний поверх, підвал» словацька
súterén «тс.» словенська
souterrain «підземельний, підземний; підземелля, підземний хід» французька
suterén «підвальний поверх, підвал» чеська
sub «під» ?
terra «земля» ?
*tersā ?
-ēre «сушити, підсушувати» ?

сюзере́н «вищий сеньйор або володар щодо васалів у феодальну епоху»

запозичення з французької мови;
фр. suzerain «верховний» утворене за аналогією до souverain «государ, монарх» від ст. sus «нагорі, наверху», що походить від нар.-лат. sūsum з лат. sūrsum «тс.», яке виникло з *subs-vorsom, що складалося з *subs › sub «під» і vorsom › versum «повернене; направлене», пов’язаного з verto, -ere «повертати; направляти», спорідненим з дінд. vártatē «повертається», ав. varǝt- «тс.», лит. ver̃sti «перевертати», псл. *vьr̥těti «вертіти», укр. верті́ти;
р. болг. сюзере́н, бр. сюзерэ́н, п. suzeren, ч. слц. suzerén, схв. сизерен;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сюзереніте́т
Етимологічні відповідники

Слово Мова
varǝt- «тс.» авестійська
сюзерэ́н білоруська
сюзере́н болгарська
vártatē «повертається» давньоіндійська
sūrsum «тс.» латинська
ver̃sti «перевертати» литовська
sūsum народнолатинська
suzeren польська
*v «вертіти» праслов’янська
сюзере́н російська
сизерен сербохорватська
suzerén словацька
верті́ти українська
suzerain утворене за аналогією до souverain «верховний»«государ, монарх» французька
suzerén чеська
sus «нагорі, наверху» ?
*subs-vorsom ?
sub «під» ?
versum «повернене; направлене» ?
-ere «повертати; направляти» ?

підкомо́рій «у старій Росії і в Україні -- суддя, який займався межуванням володінь; у феодальній Польщі -- двірський сановник»

запозичення з польської мови;
п. podkomorzy «вищий придворний сановник у Польщі, камергер; межовий суддя» утворено, можливо, під впливом ч. ст. podkomořie «тс.» (Stieber RÉS 39, 8) з прийменника pod «під» та іменника komora «комора» і є частковою калькою слат. subcamerarius (sub «під», camera «кімната, комора»);
р. подкомо́рий «межовий суддя»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

підкомо́рий «межовий суддя»
підкомориха «дружина підкоморія»
підкоморич «син підкоморія»
підкоморівна «дочка підкоморія»
підкомо́рство «посада підкоморія»
підкомо́рський «який стосується межового суду або межового судді»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
podkomorzy «вищий придворний сановник у Польщі, камергер; межовий суддя» польська
подкомо́рий «межовий суддя» російська
subcamerarius (sub «під», camera «кімната, комора») середньолатинська
sub середньолатинська
camera середньолатинська

підтро́піки «субтропіки»

часткова калька лат. subtropicus «субтропічний», першим компонентом якого є прийменник sub «під», другим tropicus «тропічний»;
р. подтро́пики, бр. падтро́пікі;
Фонетичні та словотвірні варіанти

підтропі́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
падтро́пікі білоруська
subtropicus «субтропічний» латинська
sub «під» латинська
tropicus «тропічний» латинська
подтро́пики російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України